Стридарт капсули

Стридарт інструкція із застосування

Офіційна інструкція лікарського засобу Стридарт капсули 0,5 мг. Опис та застосування Stridart, аналоги та відгуки. Інструкція Стридарт капсули затверджена виробником.

Склад

діюча речовина: дутастерид;

1 капсула містить дутастериду 0,5 мг;

допоміжні речовини: моно- та дигліцериди, бутилгідрокситолуол (Е 321);

оболонка капсули: желатин, гліцерин, гліцин; кислота лимонна, безводна; титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е172), тригліцериди середнього ланцюга, чорнило Opacode WB Red, спирт ізопропіловий.

Лікарська форма

Капсули м’які желатинові.

Основні фізико-хімічні властивості: м’які желатинові капсули продовгуватої форми, жовтого кольору, що містять прозору маслянисту рідину.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Інгібітори тестостерон-5a-редуктази. Дутастерид.

Код АТХ G04C B02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Дутастерид — подвійний інгібітор 5a-редуктази, який гальмує як тип 1, так і тип 2 ізоферментів 5a-редуктази, що відповідають за перетворення тестостерону на 5a-дигідротестостерон. Дигідротестостерон — це андроген, який у першу чергу відповідає за гіперплазію тканини передміхурової залози. Максимальне зменшення дигідротестостерону на тлі прийому Стридарту залежить від дози і спостерігається у перші 1—2 тижні. Після 1-го та 2-го тижнів лікування Стридартом у добовій дозі 0,5 мг середня концентрація дигідротестостерону зменшується на 85 і 90 % відповідно.

У хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які отримували 0,5 мг дутастериду на добу, середнє зниження рівня дигідротестостерону становило 94 % через 1 рік і 93 % — через 2 роки лікування, середній рівень тестостерону підвищувався на 19 % через 1 і через 2 роки.

Фармакокінетика.

Дутастерид застосовують перорально у вигляді розчину у м’яких желатинових капсулах. Після прийому разової дози 0,5 мг пік концентрації препарату у сироватці крові спостерігається через 1—3 години. Абсолютна біодоступність становить 60 % такої при застосуванні двогодинної внутрішньовенної інфузії. Біодоступність не залежить від прийому їжі.

Дутастерид після одноразового чи багаторазового прийому має великий об’єм розподілення (від 300 до 500 л). Відсоток зв’язування з білками — понад 99,5 %.

При застосуванні у добовій дозі 60 % постійної стійкої концентрації дутастериду у сироватці крові досягається через 1 місяць лікування і приблизно 90 % — через 3 місяці. Стійка постійна концентрація дутастериду приблизно 40 нг/мл у сироватці досягається після 6 місяців застосування у добовій дозі 0,5 мг. Стійка концентрація дутастериду у сім’яній рідині досягається через 6 місяців. Після 52 тижнів лікування середня концентрація дутастериду у сім’яній рідині становить 3,4 нг/мл ( у межах 0,4—14 нг/мл). Відсоток розподілу дутастериду із сироватки до сім’яної рідини — приблизно 11,5 %.

In vitro дутастерид метаболізується ферментами CYP 450-3A4 цитохрому Р 450 людини до двох моногідроксильних метаболітів.

У сироватці людини, за даними спектрометричного аналізу, виявляється незмінений дутастерид, 3 головних метаболіти (4´-гідроксидутастерид, 1,2-дигідродутастерид і 6-гідроксидутастерид) і 2 малих метаболіти (6,4´-дигідроксидутастерид і 15-гідроксидутастерид).

Дутастерид інтенсивно метаболізується. Після перорального прийому дутастериду у дозі 0,5 мг/добу від 1 до 15,4 % (у середньому 5,4 %) застосованої дози виводиться з фекаліями у вигляді незміненого дутастериду. Решта застосованої дози виводиться у вигляді метаболітів.

У сечі виявляються лише сліди незміненого дутастериду (менше 0,1 % застосованої дози). Кінцевий період напіввиведення дутастериду становить 3—6 тижнів. Залишки дутастериду у сироватці крові можуть бути виявлені через 4—6 місяців після закінчення лікування.

За даними вивчення фармакокінетики та фармакодинаміки, змінювати дозу дутастериду залежно від віку пацієнта не потрібно.

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчався. Однак при прийомі 0,5 мг дутастериду із сечею у людини виводиться менше 0,1 % дози, тому змінювати дозу пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібно.

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчався (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Безпека та клінічні дослідження.

Серцева недостатність

Повідомлялося про дослідження застосування дутастериду в поєднанні з тамсулозином для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Частота виникнення серцевої недостатності (збірне поняття) в групі комбінованої терапії була вищою, ніж у будь-якій групі монотерапії дутастеридом або тамсулозином.

В порівняльному дослідженні плацебо та хімічної профілактики дутастеридом за участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньо негативною біопсією на рак простати і вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл (чоловіки віком від 50 до 60 років) або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл (чоловіки віком понад 60 років) було встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності у пацієнтів, які приймали дутастерид 0,5 мг один раз на день, вища порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. В post-hoc аналізі, проведеному після цього дослідження, показана вища частота серцевої недостатності у пацієнтів, які приймають дутастерид і альфа-блокатор одночасно, у порівнянні з суб'єктами, які приймають дутастерид без альфа-блокатора, плацебо і альфа-блокатор або плацебо без альфа-блокатора. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (самостійно або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Особливості застосування»).

Рак передміхурової залози і низькодиференційовані пухлини

Повідомлялося про дослідження порівняння плацебо та дутастериду за участю чоловіків віком від 50 до 75 років з попередньо негативною біопсією на рак простати і вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл і 10,0 нг/мл (чоловіки віком від 50 до 60 років) або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл (чоловіки віком понад 60 років). Суб’єктам була проведена голкова біопсія простати (обов’язкова за первинним протоколом), дані якої були використані для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. В дослідженні було виявлено пацієнтів з діагнозом рак простати. Більшість пухлин простати (70%), виявлених за допомогою біопсії в обох групах лікування, мали високий рівень диференціювання (5—6 балів за шкалою Глісона).

В групі дутастериду зареєстровано більш високу частоту низькодиференційованого раку простати (8—10 балів за шкалою Глісона) в порівнянні з групою плацебо. У перший-другий роки дослідження кількість пацієнтів з раком передміхурової залози з диференціюванням 8—10 балів за шкалою Глісона у була однаковою в групі дутастериду і в групі плацебо. На третій-четвертий роки дослідження більша кількість раку передміхурової залози з диференціюванням 8—10 балів за шкалою Глісона була діагностована у групі дутастериду в порівнянні з групою плацебо. Немає даних про вплив на ризик розвитку раку простати у чоловіків, які приймають дутастерид понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передміхурової залози з диференціюванням 8—10 балів за шкалою Глісона зберігався постійним в різні періоди дослідження (перший-другий роки, третій-четвертий роки) в групі дутастериду, у той час як у групі плацебо відсоток пацієнтів із низькодиференційованим раком простати (8—10 балів за шкалою Глісона) був нижчим на третій-четвертий роки, ніж в перший-другий роки (див. розділ «Особливості застосування»). Не було ніякої різниці в частоті раку передміхурової залози з диференціюванням 7—10 балів за шкалою Глісона.

Як було встановлено у дослідженні лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози, де первинним протоколом не було передбачено обов’язкову біопсію і всі діагнози раку простати були встановлені на біопсії за показаннями, частота раку передміхурової залози з диференціюванням 8—10 балів за шкалою Глісона, взаємозв’язок між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози залишається нез’ясованим.

Рак грудної залози у чоловіків

Згідно з базою даних охорони здоров’я про два випадок-контрольованих епідеміологічних дослідження, що проводилися у США та у Великій Британії, не виявлено будь-якого збільшення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Результати першого дослідження (у США) не виявили позитивного взаємозв’язку з раком грудної залози. У другому дослідженні (у Великій Британії) було оцінено відносний ризик розвитку раку молочної залози, пов’язаний зі застосуванням інгібіторів 5α-редуктази, в порівнянні з таким, коли інгібітори 5α-редуктази не застосовувалися.

Причинного взаємозв’язку між розвитком раку грудної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлено.

Клінічні характеристики

Стридарт Показання

Лікування симптомів середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози; зменшення ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втручання у хворих з симптомами середнього та тяжкого ступеня доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Протипоказання

Стридарт протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібіторів 5a-редуктази, сої, арахісу або інших компонентів препарату.

Стридарт не застосовують для лікування жінок і дітей (див. розділ «Застосування у період вагітності та годування груддю»).

Стридарт протипоказаний хворим з тяжкою печінковою недостатністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інфомацію щодо зниження рівнів ПСА (Простат-специфічний антиген) у сироватці крові під час лікування дутастеридом, а також вказівки щодо виявлення раку простати див. у розділі «Особливості застосування».

Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду.

Застосування разом з інгібіторами CYP 3 A 4 та/або Р-глікопротеїну:

Дутастерид переважно виводиться шляхом метаболізму. Дослідження in vitro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4, CYP3A5. Офіційні дослідження взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводилися. Проте у популяційному дослідженні фармакокінетики концентрації дутустериду в сироватці крові були в середньому в 1,6 — 1,8 рази вищими у невеликої кількості тих пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4 та інгібітори Р-глікопротеїну), ніж у інших пацієнтів.

При тривалому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (наприклад: ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрація дутастериду в сироватці крові може підвищуватися. Подальше інгібування 5α-редуктази при збільшенні тривалості дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду у разі розвитку побічних ефектів. Слід відзначити, що у разі пригнічення активності ферменту довгий період напіввиведення може стати ще довшим і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як буде досягнуто нової рівноважної концентрації.

Застосування 12 г холестираміну через 1 годину після застосування одноразової дози 5 мг дутастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.

Вплив дутастериду на фармакокінетику інших дікарських засобів.

Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вказує на те, що дутастерид не ігібує/не індукує активність ферменту CYP2С9 або Р-глікопротеїну-переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2C19 або CYP3A4.

У невеликому дослідженні (N=24) тривалістю в два тижні за участю здорових чоловіків дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсулозину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.

Особливості застосування

Комбіновану терапію можна призначати після ретельної оцінки користі/ризику у зв’язку з потенційним підвищенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) і після розгляду альтернативних варіантів терапії, включаючи монотерапію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Дутастерид може абсорбуватися через шкіру, тому жінки та діти повинні уникати контакту з негерметичними капсулами (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчений. Оскільки дутастерид інтенсивно метаболізується і має період напіввиведення 3 — 5 тижнів, препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з легким та помірним ступенем печінкової недостатності (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Застосування у комбінації з тамсулозином та серцева недостатність.

Комбіновану терапію можна призначати після ретельної оцінки користі/ризику у зв’язку з потенційним підвищенням ризику побічних реакцій (включаючи серцеву недостатність) і після розгляду альтернативних варіантів терапії, включаючи монотерапію.

Було встановлено, що частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, переважно серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у суб’єктів, які лікувалися комбінацією дутастериду з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з суб’єктами, які не лікувалися такою комбінацією. За даними досліджень частота серцевої недостатності була низькою (≤ 1%) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення кардіосудинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (самостійно або у комбінації з альфа-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було («Фармакологічні властивості»).

Вплив на простатоспецифічнийантиген (PSA) та виявлення раку передміхурової залози.

Концентрація простатоспецифічного антигену (PSA) є важливим компонентом скринінгового процесу для виявлення раку передміхурової залози.

Стридарт здатний знижувати рівень сироваткового PSA у хворих в середньому приблизно на 50 % через 6 місяців лікування.

Пацієнти, які приймають Стридарт, повинні мати новий вихідний рівень PSA, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Згодом цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня PSA від найнижчого рівня під час застосування Стридарту може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування Стридартом і потребує ретельного вивчення, навіть якщо показники PSA знаходяться у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5α-редуктази. При інтерпретації показників PSA у хворих, які лікуються Стридартом, слід зважати на попередні показники PSA для порівняння.

Застосування Стридарту не впливає на використання рівня PSA для діагностики раку передміхурової залози після встановлення його нового вихідного рівня.

Загальний рівень сироваткового PSA повертається до вихідного рівня протягом 6 місяців після припинення лікування.

Співвідношення вільного PSA і загального рівня PSA залишається сталим навіть під час лікування Стридартом. Тому, якщо лікар вирішить використати як визначення раку передміхурової залози відсоток вільного PSA у хворого, який приймає Стридарт, ніякого подвоєння значення вільного PSA проводити не потрібно.

Перед початком курсу лікування дутастеридом та періодично під час лікування пацієнту потрібно проводити пальцеве ректальне обстеження, як і інші методи виявлення раку передміхурової залози.

Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)

Повідомлялося про дослідження із залученням чоловіків віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії щодо раку передміхурової залози та вихідним рівнем PSA між 2,5 нг/мл та 10,0 нг/мл. У 1517 був діагностований рак передміхурової залози. Частота випадків раку передміхурової залози (8—10 за шкалою Глісона) у групі хворих, які лікувались дутастеридом (29,09 %), була вищою порівняно з групою, що отримувала плацебо (19,06 %). Збільшення частоти випадків раку передміхурової залози за шкалою Глісона 5—6 та 7—10 не спостерігалось. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду та високими стадіями раку передміхурової залози встановлено не було. Клінічне зачення числової диспропорції невідоме. Чоловіки, які лікуються Стридартом, повинні регулярно перевірятись у зв’язку з ризиком раку передміхурової залози, включаючи визначення PSA.

Рак грудної залози

Повідомлялося про рідкі випадки раку грудної залози у чоловіків у ході клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-які зміни в тканині грудної залози, наприклад виділення із соска або припухлість.

Негерметичні капсули

Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінки та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсули потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.

Печінкова недостатність

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчався. Через активний метаболізм дутастериду та 3—5-ти тижневий період його напіввиведення, лікування дутастеридом пацієнтів з легкою або середньою печінковою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання», «Фармакологічні властивості»).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дутастерид протипоказаний для лікування жінок.

Застосування у період вагітності.

Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутастерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідротестостерон, що може гальмувати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кількість дутастериду було виявлено в еякуляті суб’єктів, які приймали 0,5 мг Стридарту на добу. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки з сім’ям чоловіка, якийлікується дуастеридом, на плід чоловічої статі (цей ризик є найвищим протягом перших 16 тижнів вагітності).

Як і у випадку з іншими інгібіторами 5α-редуктази, рекомендується користуватися презервативами, якщо партнерка пацієнта вагітна або потенційно може завагітніти, з метою запобігання потрапляння сім’я до організму жінки.

Застосування у період годування груддю.

Невідомо, чи проникає дутастерид у грудне молоко.

Фертильність.

Повідомлялося про випадки впливу дутастериду на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об’єму еякуляту та рухомості сперматозоїдів) у здорових чоловіків.

Не виключений ризик зниження чоловічої фертильності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

З огляду на фармакокінетичні та фармакодинамічні властивості дутастерид не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування Стридарт та дози

Стридарт можна призначати як монотерапію або у комбінації з альфа-блокатором тамсулозином (0,4 мг).

Дорослі чоловіки (включаючи хворих літнього віку)

Рекомендованою дозою Стридарту є 1 капсула (0,5 мг) на добу перорально. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті з вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Стридарт можна приймати незалежно від прийому їжі.

Незважаючи на те, що полегшення від прийому препарату може спостерігатись на ранній стадії, для об’єктивної оцінки ефективності дії препарату лікування слід продовжувати не менше 6 місяців.

Ниркова недостатність

Фармакокінетика дутастериду у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась, тому слід з обережністю призначати препарат хворим з тяжкою нирковою недостатністю.

Печінкова недостатність

Фармококінетика дутастериду у хворих з печінковою недостатністю не вивчалась, тому з обережністю застосовувати препарат при легкій та помірній печінковій недостатності. Хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний.

Діти

Застосування протипоказано.

Передозування

За даними клінічних досліджень, у добровольців разові дози дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь щодо безпеки їх застосування. Під час клінічних досліджень застосовували дозу дутастериду по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно із застосуванням дутастериду у дозах 0,5 мг/добу.

Специфічного антидоту немає, тому у разі можливого передозування проводять симптоматичну та підтримуючу терапію.

Побічні реакції

Монотерапія Стридартом.

Приблизно у 19% з 2167 пацієнтів, які приймали дутастерид у 2-річних плацебо-контрольованих дослідженнях фази ІІІ, протягом першого року лікування виникли побічні реакції. Більшість небажаних явищ, що спостерігались, були легкої чи помірної тяжкості, й уражали репродуктивну систему. Протягом наступних двох років у відкритих розширених дослідженнях не було виявлено жодних змін у профілі побічних явищ.

У наступній таблиці наведені небажані реакції, які були виявлені протягом контрольованих клінічних випробувань та у період післяреєстраційного застосування. Наведені небажані явища, виявлені протягом клінічних випробуань, на думку дослідників пов’язані з прийомом ліків (з частотою більше або рівною 1%), з більшою частотою спосетрігалися у пацієнтів, які приймали дутастерид, у порівнянні з плацебо протягом першого року лікування. Небажані явища, зафіксовані у період післяреєстраційного застосування були виявлені в спонтанних післяреєстраційних звітах, тому справжня їх частота не відома.

Класифікація частоти: дуже часто (>1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (від 1/1000 до 1/100), рідко (від 1/10000 до 1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).

* Перелічені небажані явища на статеву систему, пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть залишатися після припинення лікування. Роль дутастериду у цій стійкості невідома.

^ включає зменшення об’єму сперми.

+ включає чутливість та збільшення грудей.

Стридарт у комбінації з альфа-блокатором тамсулозином.

Дані 4-річного дослідження CombAT, у якому порівнювався прийом дутастериду 0,5 мг (n=1623) та тамсулозину 0,4 мг (n=1623) та тамсулозину 0,4 мг (n=1611) один раз на день окремо та в комбінації (n=1610), показали, що частота побічних явищ, спричинених прийомом препаратів протягом першого, другого, третього та четвертого року лікування відповідно склала 22%, 6%, 4% і 2% для комбінованої терапії дутастеридом/тамсулозином, 15%, 6%, 3% і 2% для монотерапії дутастеридом, а також 13%, 5%, 2% і 2% для монотерапії тамсулозином. Більша частота виникнення побічних реакцій у групі комбінованої терапії протягом першого року лікування була обумовлена більш високою частотою порушень репродуктивної системи, зокрема порушень еякуляції, що спостерігалися в цій групі.

Протягом першого року лікування у дослідженні CombAT, зазначені нижче побічні реакції, які на думку дослідників пов’язані з прийомом препаратів, були зареєстровані з частотою більшою або рівною 1%; частота виникнення цих реакцій протягом чотирьох років лікування наведена в таблиці нижче:

a Комбінація = дутастерид 0,5 мг один раз на день плюс тамсулозин 0,4 мг один раз на день.

b Загальний термін «Серцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, лівошлункову недостатність, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру лівошлункову недостатність, правошлуночкову недостатність, гостру правошлуночкову недостатність, шлункову недостатність, серцево-легеневу недостатність, застійну кардіоміопатію.

c Наведені побічні реакції з боку статевої системи пов’язані з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Наведені побічні реакції можуть залишатися після припинення лікування. Роль дутастериду у цій стійкості невідома.

d Включає чутливість та збільшення грудей.

^ Вкючає зменшення об’єму сперми.

Інші дані.

Дослідження REDUCE виявило більш високу чатоту раку, простати з оцінкою по шкалі Глісон - 8 - 10, у чоловіків які приймали дутастерид, у порівнянні з плацебо.

Не було встановлено чи впливає дутастерид на зменшення об’єму простати, або на вивчення пов’язаних факторів, що вплинули на результати цього дослідження.

Під час клінічних випробувань та протягом післяреєстраційного періоду повідомлялося про випадки виявлення раку грудей у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності Стридарт

2 роки.

Умови зберігання Стридарт

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері.

По 30 або 90 капсул у контейнері.

По 1 блістеру або контейнеру у пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

СТРАЙДС ФАРМА САЙЕНС ЛІМІТЕД

Strides Pharma Science Limited

Місцезнаходження виробника

№ 36/7, Сурагаджакканахаллі, Індлаваді Кросс, Анекал Талук, Бангалор, Карнатака 562106, Індія

№ 36/7, Suragajakkanahalli, Indlavadi Cross, Anekal Taluk, Bengaluru, Karnataka 562106, India

Заявник.

Страйдс СіАйЕс Лімітед

Strides CIS Limited

Місцезнаходження заявника.

Джулія Хауз, 3 Термістоклес Дервіс Стріт, CY-1066, Нікосія, Кіпр

Julia House, 3 Thermistocles Dervis Street, CY-1066, Nicosia, Cyprus