Search

    Причини виникнення захворювання

    Спондилоартроз - захворювання, обумовлене дистрофічними процесами в суглобах хребта. Це захворювання виникає переважно в літньому віці (85-90% випадків), хоча в останні роки все частіше зустрічається у людей у ​​більш молодому віці (25-30 років).

    • Аномалії розвитку (наявність шостого поперекового хребця (люмбалізація) або відсутність п’ятого поперекового хребця (сакралізація), незарощення хребетного каналу).
    • Травми.
    • Нестабільність хребця - захворювання, при якому вищерозміщений хребець зміщається по відношення до нижележащему, що призводить до постійної травматизації і може призводити до дегенерації міжхребцевих дисків.
    • Низька фізична активність.
    • Порушення обміну речовин.

    Симптоми захворювання

    Основним проявом захворювання є хронічні болі в поперековому відділі хребта. Ці болі ниючого характеру, можуть віддавати в сідничний область, область стегна (але ніколи не спускається нижче коліна) і не супроводжується відчуттям оніміння і слабкістю). Біль може посилюватися при русі, довгому знаходженні в одноманітній позі; зникає в спокої.

    Іншим симптомом, який з’являється в міру прогресування захворювання, є скутість вранці. Триває вона 20-60 хвилин.

    Ще одним симптомом є підвивихи ураженого суглоба і, як наслідок, рефлекторне підвищення тонусу м’язів спини, посилюється біль і обмеження рухливості хребта.

    Біль при спондилоартрозі може виникати наслідок наступних причин:

    • Ущемлення нерва. При цьому людина відчуває біль по ходу цього нерва (тобто, вздовж ноги, руки і т.п.). Також можливе зниження чутливості, слабкість, оніміння м’язів.
    • Суглобовий біль. Може бути дуже сильною. При цьому також може відчуватися скутість рухів вранці.
    • Біль у м’язах і зв’язках. Також може досягати значної сили і посилюється при рухах і у вертикальному положенні. При натисканні на м’яз біль також посилюється, що характерно для даного захворювання.

    Діагностика та лікування спондилоартрозу

    Для початку за допомогою різних діагностичних маніпуляцій встановлюють локалізацію і ступінь ураження хребта нервової системи. Основні методи діагностики: комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ). З їх допомогою можна побачити досить чітке зображення в різних проекціях цікавлять відділів хребта, що дозволяє поставити точний діагноз і, відповідно, призначити необхідне лікування.

    На сьогодні розроблена досить ефективна тактика лікування, що дозволяє досягти тривалої ремісії. Лікування залежить від стадії захворювання, віку хворого його самопочуття.

    Поза стадії загострення призначається масаж, лікувальна гімнастика, плавання. Ці процедури сприяють розвитку м’язового корсету, який сприяє збереженню або відновленню рухливості хребта.

    З фізіотерапевтичних заходів призначають магнітотерапію, іоногальванізація з анальгезуючими препаратами (новокаїн і лідокаїн), синусоїдальні модульовані струми, фонофорез з гідрокортизоном, особливо тим пацієнтам, яким протипоказані активні рухи, а також літнім людям. Також застосовують масаж та ЛФК.

    З лікарських засобів основними є так звані хондропротектори. До них відноситься хондроїтин сульфат і глюкозамінсульфат. Ці препарати уповільнюють дегенерацію хрящів і стимулюють їх регенерацію.

    Хондроітин сульфат входить до складу препарату «Хондроксид». ВІН нормалізує обмін фосфору і кальцію в хрящової тканини, стимулює її регенерацію. Крім того, це ліки містить димексид, який покращує проникнення хондроїтин сульфату в уражені хрящі, виконує болезаспокійливу і протизапальну дію. Завдяки цим ефектам стан пацієнтів полегшується, підвищується рухова активність хребта і поліпшуються його функціональні можливості. Препарат випускається у вигляді таблеток і у вигляді мазі.

    Також застосовуються препарати з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). До них відносяться диклофенак, німесулід, ібупрофен, ксефокам, нурофен, кеторол, піроксикам та ін Найбільш ефективними є німесулід і диклофенак. Ліки з цієї групи використовуються при спондилоартрозі для зменшення запалення і зменшення болю.

    При неефективності основної терапії призначають стероїдні гормони - преднізолон, метилпреднізолон та ін Ці препарати роблять більш сильний болезаспокійливу і протизапальну дію, ніж препарати з основної групи. Враховуючи, що біль може виникати в результаті м’язового спазму, призначають також міорелаксанти. До них відносяться: мідокалм, сирдалуд, баклофен.

    Додатково при спондилоартрозі можуть призначатися судинні препарати для поліпшення живлення уражених тканин - хрящів і нервових корінців. Крім цього призначаються вітаміни групи В. Як відволікаюча терапія можуть застосовуватися зігрівальні мазі - Фіналгель, фастум-гель, апізартрон, бальзам "Зірочка".

    При вираженому больовому синдромі, яку не вдається купірувати препаратами з групи НПЗЗ, виконуються лікувальні блокади сумішшю анальгетиків (новокаїн тощо) і стероїдів. Такі блокади дають хороший результат, дозволяючи швидко полегшити стан пацієнта.

    У випадках, коли медикаментозне лікування неефективне, виконується оперативне лікування. З малоінвазивних втручань - це радіочастотне руйнування больових закінчень ураженої ділянки хребта. Це досить проста процедура, що практично не має побічних ефектів і не вимагає знаходження пацієнта в стаціонарі. При здавленні спинного мозку виконується ге-міламінектомію видалення частини дужки хребця, сдавливающего нервові корінці. Ця операція усуває симптоми захворювання, проте може призводити до нестабільності хребта, тому для профілактики встановлюються стабілізуючі системи.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.