Search
    Дата додавання: 29.03.2021

    Три варіанти синусової тахікардії

    У фізіологічних умовах клітини синусового вузла мають більш виражений автоматизм порівняно з іншими клітинами серця, забезпечуючи ЧСС у стані бадьорості і спокою в межах 60—100 за 1 хв. Імпульс збудження, що генерується клітинами водіїв ритму (пейсмекерними клітинами), проводиться в привузлову ділянку і поширюється передсердями згори донизу і справа наліво, що зумовлює утворення позитивних зубців Р у відведеннях ЕКГ II, III, aVF, а також І й aVL. Коливання частоти синусового ритму зумовлені рефлекторними змінами активності симпатичної й парасимпатичної частин вегетативної нервової системи відповідно до потреб тканин організму в крові, збагаченій киснем, і поживними речовинами та місцевими чинниками — рН, концентрацією К+ і Са2+, р02.

    Синусова тахікардія — це синусовий ритм із частотою понад 90 за 1 хв у дорослих. При цьому ЧСС здебільшого не перевищує 160 за 1 хв, за винятком максимального фізичного навантаження, коли в тренованих молодих людей вона може перевищувати 180 за 1 хв. Для синусової тахікардії характерна також наявність на ЕКГ у 12 відведеннях перед кожним шлуноч- ковим комплексом зубців Р, які за напрямом електричної осі (тобто полярністю) і морфологією (формою) відповідають зубцям Р при нормальному синусовому ритмі.

    Розрізняють три варіанти синусової тахікардії: фізіологічну, фармакологічну й патологічну.

    Фізіологічна синусова тахікардія — це нормальна реакція синусового ритму на фізичне навантаження та емоційний стрес.

    Фармакологічна синусова тахікардія зумовлена впливом на пазушно-перед- сердний вузол таких речовин, як адреналін, норадреналін, ізопротеренол, кофеїн, алкоголь, нікотин тощо.

    Патологічна синусова тахікардія може бути адекватною і неадекватною. Причинами адекватної синусової тахікардії є підвищення температури тіла, анемія, гіпоксемія, артеріальна гіпотензія, тиротоксикоз, феохромоцитома. Неадекватна синусова тахікардія характеризується стійким симптоматичним збільшенням частоти синусового ритму до показників понад 100 за 1 хв без видимої причини у стані спокою, у стані бадьорості й при мінімальному фізичному навантаженні протягом 3 міс і більше. Припускають, що в її основі лежить збільшення автоматизму клітин водіїв ритму пазушно-передсердного вузла внаслідок його первинного ураження, чому сприяють підвищення тонусу симпатичної частини вегетативної нервової системи й зниження — парасимпатичної.

    Неадекватна синусова тахікардія — рідкісне й мало вивчене захворювання, що зустрічається переважно в молодому віці, здебільшого у жінок. Хворі скаржаться на стійке серцебиття, задишку, постійну слабкість і часті запаморочення. Незважаючи на стійку тахікардію в стані спокою, що погіршується під час фізичного навантаження непропорційно до ступеня її вираженості, завдяки рефлекторному зменшенню ЗПСО ударний об’єм серця практично не змінюється, і на відміну від інших передсердних аритмій порушення гемодинаміки, як правило, не розвиваються.

    Для встановлення діагнозу неадекватної синусової тахікардії використовують такі критерії (мал. 49):

    1) стійке збільшення ЧСС понад 100 за 1 хв у стані спокою й (або) під час мінімального фізичного напруження (наприклад, перехід з положення сидячи в положення стоячи), скарги на серцебиття й слабкість;

    2) ідентичність зубців Р за своєю полярністю та формою таким при синусовому ритмі;

    3) відсутність видимих причин для виникнення синусової тахікардії.

    Діагноз

    Для встановлення діагнозу неадекватної синусової тахікардії використовують такі критерії (мал. 49):

    1) стійке збільшення ЧСС понад 100 за 1 хв у стані спокою й (або) під час мінімального фізичного напруження (наприклад, перехід з положення сидячи в положення стоячи), скарги на серцебиття й слабкість;

    2) ідентичність зубців Р за своєю полярністю та формою таким при синусовому ритмі;

    3) відсутність видимих причин для виникнення синусової тахікардії.

    Диференціальну діагностику проводять також зі станом фізичної детренованості й вегетативної соматоморфної дисфункції за кардіальним типом, за яких на відміну від неадекватної синусової тахікардії скарги хворих і збільшення ЧСС за даними холтерівського моніторування ЕКГ нестійкі й зазвичай менш виражені.

    Обов'язковим є виключення фармакологічної та патологічної синусової тахікардії внаслідок відомих причин за допомогою ретельного клінічного обстеження

    Обов’язковим є виключення фармакологічної та патологічної синусової тахікардії внаслідок відомих причин за допомогою ретельного клінічного обстеження й (за показниками) застосування таких скринінгових тестів, як загальний аналіз крові й визначення вмісту Т3 і Т4 у крові.

    Спеціальне лікування потрібне тільки в разі неадекватної синусової тахікардії. Його починають із призначення (і-адреноблокаторів, за неефективності яких у хворих зі значним порушенням стану вдаються до катетерної модифікації пазушно-передсердного вузла.

    Незважаючи на те, що у хворих іноді спостерігаються виражені суб’єктивні прояви, прогноз зазвичай сприятливий.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.