Search

    Діагностика

    Шлуночкова тахікардія типу "пірует" пов’язана зі збільшенням тривалості реполяризації кардіоміоцитів, що визначається на ЕКГ подовженням інтервалу Q— Т(природженим або набутим), а її безпосереднім пусковим чинником є вповільнення ЧСС, що призводить до різкого подовження цього інтервалу.

    Критеріями діагностики є такі ЕКГ-ознаки (мал. 58):

    Критеріями діагностики є такі ЕКГ-ознаки

    1) циклічні зміни напрямку вектора комплексу QT у діапазоні 180° з періодичністю в середньому 10—15 комплексів;

    2) зв’язок виникнення шлуночкової тахікардії зі зменшенням ЧСС. Шлуночковій тахікардії часто передують виражена синусова брадикардія, повна передсердно-шлуночкова блокада;

    3) подовження інтервалу Q—Tу комплексах синусового ритму, які безпосередньо передують шлуночковій тахікардії.

    Частота ритму шлуночків при пароксизмі шлуночкової тахікардії типу "пірует" коливається в межах 150—250 за 1 хв.

    Клінічна картина і перебіг

    Більшість нападів закінчується спонтанно й має безсимптомний перебіг або супроводжується запамороченням і тимчасовим знепритомненням. Однак у таких хворих значно підвищений ризик трансформації шлуночкової тахікардії у фібриляцію шлуночків і раптової смерті.

    Лікування і вторинна профілактика

    Методом вибору є тимчасова елект- рокардіостимуляція, краще передсердна, із ЧСС 90—100 за 1 хв, що дає змогу зменшити тривалість інтервалу Q—T. Таку саму здатність мають антиаритмічні препарати IV класу лідокаїн і мексилетин. Навіть за відсутності гіпомагніємїї пригнічувати ятрогенну шлуночкову тахікардію типу "пірует" дає змогу внутрішньовенне введення магнію сульфату в дозі 2—3 г, що пов’язують із усуненням тригерної активності внаслідок блокади кальцієвих каналів. Гарний ефект дає також внутрішньовенне введення солей калію. У разі тривалого нападу вдаються до електричної дефібриляції, що, однак, дає нестійкий ефект.

    Для запобігання рецидиву поліморфної шлуночкової тахікардії варто відмінити "препарат-винуватець". Згодом слід виключити призначення інших препаратів, які спричинюють подовження інтервалу Q—T. Важливо також не допустити розвитку гіпокаліємії й гіпомагніємії.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.