Search

    Симптоми

    Неспецифічний виразковий коліт являє собою захворювання товстої кишки, при якому спостерігаються важкі дифузні виразково-запальні ураження слизової оболонки кишки. Це захворювання хронічне і рецидивуюче, причому характерно для Західної Європи і США більшою мірою, ніж для інших країн світу. Захворювання це зустрічається переважно у людей у ​​віці від двадцяти до сорока років, хоча приблизно в п’ятнадцяти відсотках випадків захворювання зустрічається і у дітей до п’ятнадцяти років. Після сорока років неспецифічний коліт практично не зустрічається. Велика ймовірність захворіти неспецифічним колітом є у тих, у кого є родичі з таким захворюванням.

    Неспецифічний коліт виникає під вплив різних чинників, у тому числі генетичних, імунологічних та інфекційних. Велику роль відіграє і зовнішнє середовище. Дослідження причин виникнення неспецифічного кількості досі ведеться, і поки не вдалося довести однозначно його залежність від інфекційних агентів. Але при цьому практично доведена генетична природа коліту, а також вплив емоційних чинників на загострення даного захворювання.

    Існують також припущення про аутоімунної природі неспецифічного коліту. Деякі з таких припущень були підтверджені.

    Хвороба вражає організм від прямої кишки і поширюється, дотримуючись проксимального напряму. Якщо поразка обмежується прямою кишкою, то ми говоримо про виразковому проктиті. В іншому випадку ураження поширюється на товсту кишку і повністю її захоплює. У процес втягнута лише слизова оболонка кишки, а також підслизовий шар. Це слід враховувати в диференціальної діагностики: цей факт відрізняє неспецифічний коліт від хвороби Крона. Виразки при коліті можуть бути різного розміру, мають подритие рівні краї. Характерні для цього захворювання довгі завузькі виразки в декілька паралельних рядів уздовж м’язових стрічок. Дно найбільш великих виразок може бути покрито нальотом. Доволі частими випадки, коли в товстій кишці спостерігається утворення псевдополипов.

    За своїм перебігом коліт може бути гострим, хронічним і рецидивуючим. За локалізацією - регіональним, тотальним і лівобічним, а також виділяється неспецифічний проктосигмоїдит і проктит.

    При легкій формі коліту спостерігається кашкоподібний стілець до п’яти разів на добу, в стільці присутня кров і слиз. Підвищення температури не спостерігається, також не відзначено ознак анемії, тахікардії, та й у цілому загальний стан пацієнта задовільний.

    Коліт середньої тяжкості характеризується більш частим рідким стільцем з тими ж домішками крові і слизу, але при цьому відзначається незначне підвищення температури, а також ознаки анемії і тахікардії.

    У важкій формі коліту діарея набуває важкий характер - стілець зі значними домішками крові, а також слизу і гною, більше восьми разів на добу. Температура підвищується значно - перевищує тридцять вісім градусів. Гемоглобін падає і відзначається анемія і тахікардія, а загальний стан пацієнта характеризується як важкий і дуже важкий.

    Коліт може починатися гостро або поступово. Всі його симптоми обумовлені запальним процесом, який відбувається в кишечнику. У хворого починається пронос або стілець набуває кашкоподібну консистенцію. У калі виявляються домішки слизу, гною і крові. Часто відзначаються несправжні позиви до дефекації. Хворий відчуває біль у лівій половині живота. Підвищується температура, знижується апетит, хворий починає втрачати у вазі. Відзначаються ознаки зневоднення.

    Часто симптоматика коліту включає також і позакишкові прояви. Так, загострюються артрити, спондиліти. Знижується зір, спостерігається коньюктивит, блефарит, ірит. Часто відзначаються стоматити, а також цирози і холангіти. Коліти провокують захворювання шкіри у вигляді еритеми, піодермії, а також тромбофлебіт і тромбоемболію.

    Перший симптом, на який слід звернути уваги за підозрою в неспецифічному коліті, - це пронос з кров’ю.

    Захворювання найчастіше протікає хвилеподібно, в хронічній формі, періодично рецідівіруя. Блискавичне захворювання зустрічається лише в п’ятнадцяти відсотках випадків. На блискавичний перебіг захворювання вказує сильне підвищення температури, абдомінальний біль і частий кров’яний стілець.

    Пацієнт з неспецифічним колітом втрачає у вазі, у нього блідне шкіра, за допомогою пальпації можна відзначити напруга черевної стінки. Іноді відзначається здуття живота.

    Діагностика та лікування

    Лікар під час обстеження може визначити методом пальцевого дослідження прямої кишки періанальні абсцеси, а також свищі в прямій кишці, тріщини в анальному проході, горбистість і потовщення слизової. Лікар зазначає також наявність гною і слизу в задньому проході. Після попередньої підготовки клізмами, а при гострій формі захворювання - без неї, лікар проводить ендоскопічної дослідження. Ректороманоскопія при ураженні прямої кишки буде першим кроком у рамках діагностики захворювання. У ході дослідження відзначається крім зовнішніх симптомів також гіперемію кишки, набряк, а також втрата судинного малюнка. Диференціальна діагностика повинна враховувати форму і кількість виразок на слизовій, оскільки одинична виразка може стати достатнім приводом для проведення дослідження на ракові клітини. При коліті ерозії бувають різної форми, краї у них рівні, дно вкрите гноєм або нальотом.

    При запущеному захворюванні відзначають освіта псевдополипов. При легкій початковій формі може бути відмічений лише зернистий характер слизової оболонки.

    Для діагностики неспецифічного коліту використовують також фіброколоноскопії, яка допомагає оцінити тяжкість ураження і його протяжність. При дослідженні лабораторного матеріалу хворих на коліт відзначається лейкоцитоз, а також анемія, диспротеїнемія.

    Лікування коліту завжди починають з консервативних методів, які включають в себе, перш за все, госпіталізації. Для них організовують інфузійну терапію, гемотрансфузії. Обов’язковою умовою вважається ентеральне харчування, а також введення кортикостероїдів внутрішньовенно. До лікування підключають антибіотики.

    Дієта при неспецифічний коліті передбачає велику кількість білків в нежирному м’ясі, свіжому сирі та рибі, яка буде щадить механічно. При такому захворюванні фрукти і овочі в раціоні не рекомендуються. Харчуватися хворий повинен дрібно, приймаючи їжу невеликими порціями. Не можна вживатися холодну і гарячу їжу.

    В особливо важких формах колітів рекомендується парентеральне харчування, тобто лікувальне внутрішньовенне харчування, коли поживні речовини доставляються організму у складі препаратів внутрішньовенно.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.