Search

    Симптоми

    Інфекція, що вражає внутрішні органи людини, переважно систему шлунково-кишкового тракту. Основним збудником даного захворювання прийнято вважати особливу бактерію Yersinia enterocolitica, добре пристосовуються до різних умов проживання, у тому числі в зоні знижених температур. Зараження людини иерсиниозом найчастіше відбувається через вживаються в їжу довго зберігалися продукти. Джерелом інфекції також може стати домашнє або дика тварина, овочі та фрукти, довго знаходяться в невідповідних санітарним нормам умовах. Зараженню иерсиниозом схильні люди будь-якого віку, але частіше за інших хворіють діти, які не досягли 3 років. Загибелі мікроба сприяє вплив на нього хімічними речовинами і кип’ятіння. У процесі життєдіяльності ієрсинії виділяють небезпечні для людського організму токсини.

    Інкубаційний період захворювання триває до шести днів від моменту зараження, починається воно зазвичай гостро, з підвищення температури тіла (невеликого або, навпаки, стрімкого залежно від імунітету людини), головного болю і ознобу. Для иерсиниоза також характерні такі ознаки:

    • Загальна слабкість організму;
    • Порушення сну;
    • М’язові болі;
    • Поява шкірних шелушащихся висипань;
    • Нудота і блювання;
    • Розлад стільця;
    • Болі в животі;
    • Збільшення розмірів селезінки і печінки (у деяких випадках).

    У перші дні захворювання у хворого спостерігаються ознаки інтоксикації. Інфекція досить швидко поширюється по організму. Так, на другому тижні її перебігу у пацієнта спостерігається запалення суглобів, набряк обличчя, кропив’янка, погіршення зору, може розвинутися кон’юнктивіт. Для більшості випадків зараження характерна артралгія - множинні болі в суглобах, їх набряк і обмеження рухливості. Найчастіше захворювання вражає колінний, ліктьовий, кистьові суглоби.

    Иерсиниоз триває протягом декількох тижнів і вимагає медикаментозного лікування. У якості його ускладнення може виникнути апендицит, ілеїт, кишкова непрохідність, холецистит, перитоніт, гломерулонефрит і т.д. залежно від основного вогнища інфекції. Рідко захворювання набуває форму вузлуватої еритеми - формування локалізуються під шкірою вузликів різних розмірів. Подібні вузлики з’являються в області сідниць, гомілок, стегон, розсмоктуються, як правило, через два тижні після утворення. Рідкісними симптомами иерсиниоза є: гнійне ураження шкіри, запалення кісткових тканин і кісткового мозку.

    Діагностика

    Діагностика захворювання грунтується на проведенні лабораторного дослідження аналізів хворого. Основною його збудник може бути виявлений у крові, калі, сечі, мокротинні, лікворі людини. Виявлення бактерії за допомогою бакпосева може зайняти тривалий період часу (до одного місяця), тому діагноз ставиться за результатами більш швидких досліджень (ІФА, РЛА). При виникненні підозр на наявність иерсиниоза слід звернутися до гастроентеролога, нефролога, кардіолога. Також в процесі лікування може знадобитися обстеження у даних фахівців. Встановленню діагнозу сприяє ЕКГ та УЗД черевної порожнини. У багатьох пацієнтів в перші дні захворювання виявляється зміна складу крові (лейкоцитоз) та сечі (мікрогематурія). Иерсиниоз слід диференціювати від сальмонельозу, дизентерії, сепсису, бруцельозу в силу схожості їх основних проявів.
    Лікування иерсиниоза

    Лікування інфекції проводиться в медичному закладі незалежно від ступеня її тяжкості. Неускладнена форма ієрсиніозу лікується за допомогою дезінтоксикаційних лікарських засобів і дотримання дієти. У тих випадках, коли захворювання набуває поширення на різні внутрішні органи, протікає тривало і хвилеподібно, хворому призначаються антибіотики (тетрациклін, левоміцетин) протягом двох тижнів. При відсутності позитивного результату лікування тетрациклін може бути замінений на гентаміцин. Лікарські засоби вводяться внутрішньом’язово. В якості допоміжних засобів хворому призначаються антигістамінні препарати. За наявності такого ускладнення, як апендицит, показано хірургічне втручання (апендектомія). У період після проведення операції пацієнтові також показаний курс антибіотиків.

    У разі виникнення запалення суглобів на тлі иерсиниоза проводиться терапія нестероїдними протизапальними препаратами. Тривалість курсу лікування залежить від загального стану хворого і від показників його аналізів, і може тривати протягом декількох місяців. Гормональні препарати призначаються у разі розвитку моноартрита і вводяться безпосередньо в область хворого суглоба.

    Ускладнення иерсиниоза вельми різноманітні. Зазвичай на позбавлення від них вимагається набагато більше часу, ніж на лікування самої інфекції. Тому ні в якому разі не слід допускати розповсюдження захворювання на органи і системи організму. Прогноз лікування в більшості випадків сприятливий для хворого. Найбільші ускладнення зустрічаються у людей з ослабленим імунітетом. У деяких випадках захворювання набуває хронічного характеру, проявляється хвилеподібно. Профілактика иерсиниоза полягає в ранньому виявленні інфекції. Слід знати, що дане захворювання дуже швидко передається від однієї людини іншій, тому хворий підлягає швидкої госпіталізації. Ізолювання хворого сприяє запобіганню розвитку епідемії. У профілактику иерсиниоза входить:

    • дотримання особистої гігієни (ретельне миття рук після роботи із землею, спілкування з тваринами, промивання овочів і фруктів перед вживанням, вживання в їжу тільки свіжих продуктів) а також санітарно-гігієнічних заходів на підприємствах громадського харчування;
    • суворий контроль над якістю товарів, що у дитячі установа;
    • боротьба з гризунами на складах, в овочевих сховищах.

    Вакцини від иерсиниоза на сьогоднішній момент не існує.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.