Хронічна ревматична хвороба серця
Епідеміологія
Хронічна ревматична хвороба серця — захворювання, якому притаманні ураження серцевих клапанів і розвиток серцевої вади (недостатності або стенозу) після перенесеної гострої чи повторної ревматичної гарячки.
Набуті вади серця являють собою морфологічні зміни клапанного апарату серця на тлі його попереднього ураження, які ведуть до порушення внутрішньосерцевого і загального кровообігу (табл. 38, 39).
Серед усіх органічних захворювань серцево-судинної системи набуті вади становлять 20—25% і за частотою посідають 3-є місце після ІХС та гіпертензійної хвороби. Серед етіологічних чинників, які сприяють розвитку органічних змін клапанного апарату серця, перше місце належить ревматизму. У країнах з помірним кліматом ревматичні ураження серця трапляються майже в 1% дітей і підлітків.
Класифікація
Класифікація хронічної ревматичної хвороби серця (АРУ, 2004):
1. Активність: неактивна, активна — активність II ступеня (помірна), І ступеня (мінімальна).
2. Клінічні прояви: вади серця.
3. Стадії набутих вад: I, II, III, IV, V.
4. Серцева недостатність: стадія (І, ПА, ІІБ, III); ФК (I, II, III, IV).
Подальша інформація
Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.