Search

    Види хвороби

    У загальній медицині гайморитом прийнято називати запалення навколоносових пазух - порожнин, розташованих під і над очима. Причиною розвитку гаймориту зазвичай стає проникнення в носову порожнину хвороботворних бактерій і мікробів. Кількість хворих людей найчастіше зростає навесні і восени, але назвати гайморит сезонним захворюванням таки неправильно. Однією з основних причин його виникнення є що склалася в країні несприятлива екологічна обстановка, а також поширеність такої шкідливої ​​звички, як куріння. До факторів ризику відносяться: можливі деформації перегородки носа, алергія, муковісцидоз, куріння, заняття підводним плаванням.

    Розрізняють гострий і хронічний гайморит. Перший може виникнути як ускладнення після перенесеного грипу, кору та інших інфекційних захворювань. Додатковим чинником розвитку гаймориту буває переохолодження організму на тлі ослабленого імунітету. Тривалий або не до кінця вилікуваний гайморит може придбати хронічну форму. Діагностику хронічного гаймориту ускладнює відсутність яких-небудь яскраво виражених симптомів захворювання. Основним його ознакою вважається постійна закладеність носа і тривалий, що не піддається лікуванню нежить, часті головні і очні болі, які можу посилюватися при моргання. Основний симптом хронічного гаймориту - ранкова припухлість повік і запалення слизової оболонки очей є свідченням того, що запалення вже набуло поширення на стінках очниці.

    Симптоми

    Діагноз «гайморит» може бути підтверджений при наявності таких симптомів:

    • Густі виділення з носа, зазвичай жовто-зеленого кольору.
    • Посилюється під час напруги лицьових м’язів біль у носових пазухах.
    • Головний та зубний болі.


    За допомогою фахівця рекомендується звертатися у разі, якщо:

    • Нежить не пройшов протягом 7 днів при самостійному лікуванні.
    • Температура тіла досягає 38 градусів, а загальний стан погіршується протягом трьох днів.
    • Є почервоніння навколо очей, погіршується зір.
    • Раніше вже було перенесено подібне захворювання.

    Лікування

    Гайморит - підступне захворювання, здатне викликати такі ускладнення, як менінгіт, запалення зорового нерва, ураження кісток навколо носових пазух, тому не рекомендується лікувати його самостійно.

    При захворюванні гайморитом для недопущення погіршення стану потрібно пити якомога більше рідини і обов’язково кинути палити, оскільки паління дратує, а значить, робить вразливими для інфекції носові пазухи. Під час хвороби не варто вживати спиртні напої. Вони можуть викликати набряк слизової оболонки носа, тим самим погіршивши стан хворого. Тимчасове полегшення можуть принести інгаляції.

    Перед лікуванням захворювання лор-лікарем повинна бути проведена діагностика, яка включає в себе: огляд або риноскопію, рентгенографію носових пазух, взяття мазка на предмет виявлення наявностей інфекційних збудників. Можливо, доведеться здати додаткові аналізи для виявлення супутніх захворювань. Після проведення обстеження фахівець призначить індивідуальне лікування. З медикаментозного лікування гаймориту застосовуються різні спреї і краплі для закапування в ніс, антибіотики, протинабрякові засоби, антигістамінні та знеболюючі препарати.

    У разі, якщо лікарські засоби, краплі та спреї від закладеності носа не приносять належного результату, може бути запропоновано хірургічне втручання. Будь-який спосіб лікування, будь то прийом лікарських препаратів, дренування носової пазухи або її пункція, спрямований на зупинку запального процесу і очищення пазух носа від скупчився в них гною і слизу. Важливим завданням лікаря є підібрати максимально дієве, але як можна менше травмуючий пацієнта лікування. В даний час для усунення гаймориту використовується поєднання пункції і прийому антибіотиків. Пункція чи прокол носових пазух проводиться під місцевою анестезією, подразумевающей введення в носову порожнину змоченого в обезболивающем засобі тампона. Через кілька хвилин проводиться сам прокол з використанням товстої довгої голки. Після проколу хрящової тканини голка вводиться в носову пазуху, робиться промивання і за допомогою шприца вводиться ліки. Подібна процедура є ефективним, але вельми неприємним засобом боротьби з гайморитом. На щастя, пункція застосовується лише в запущених випадках, коли існує реальна загроза ускладнень. Якщо виконувати всі лікарські приписи і регулярно промивати ніс, дана процедура не буде потрібно.

    Сучасним способом позбавлення від гаймориту є лікування із застосуванням лазера. Даний метод безболісний і абсолютно безпечний, а значить, підходить для лікування дітей. Спочатку проводиться дренування носових пазух, при якому слиз і гній відсмоктується з пазух носа за допомогою вакууму. Потім в носову порожнину бувають введені потрібні лікарські препарати. Далі проводиться сам процес лазеротерапії, що дозволяє домогтися знищення хвороботворних мікробів. Подібний метод лікування має масу переваг:

    • Операція проводиться без застосування хірургічних інструментів.
    • Лікування не вимагає твори розрізів і проколів.
    • Дозволяє уникнути занесення сторонніх інфекцій при проведенні процедури.
    • Повністю безболісний.
    • Дозволяє ефективно зняти запалення.
    • Швидка реабілітація після проведення процедури.


    Будь-яке захворювання, у тому числі і гайморит, часто буває легше запобігти, ніж вилікувати. Для цього потрібно дотримуватися елементарних правил гігієни, частіше мити руки, щоб уникнути розмноження на них бактерії і попадання інфекції всередину організму, не курити і не вдихати сигаретний дим, що викликає набрякання пазух носа, уникати забрудненого різними вихлопними газами атмосферного повітря. При лікуванні гаймориту слід виконувати всі лікарські приписи, щоб не довести захворювання до того моменту, коли доведеться робити пункцію.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.