Search
    Дата додавання: 31.03.2021

    Симптоми червоного вовчака

    Терміном «червоний вовчак» позначається збірна назва групи захворювань, що мають аутоімунне походження («ауто» - власний). Поняття «аутоімунний» позначає те, що імунітет людини сприймає деякі клітини її організму як чужорідні і намагається їх знищити. Основною причиною виникнення червоного вовчака фахівці вважають деякі збої в роботі імунної системи. Які стани організму або захворювання провокують подібні збої, поки невідомо. Деякі вчені схильні вважати, що основним поштовхом до розвитку захворювання може стати наявність в організмі якої вірусної інфекції або його тривале опромінення, що викликає певні генетичні зміни. Червоний вовчак перебігає хронічно, не передається від людини до людини, тому хворий не представляє ніякої небезпеки для оточуючих.

    Всього існує три види даного захворювання. Кожен з них має власні ознаки. Системний червоний вовчак була відкрита в другій половині 19 століття австрійським медиком М. Капоші. Дане захворювання відноситься до групи колагенових, тобто здатних вражати сполучні тканини (зокрема, складові їх елементи: клітини, волокна, міжклітинний речовина), стінки кровоносних судин різних внутрішніх органів.

    Для системного червоного вовчака характерна полисиндромность, тобто різноманіття основних ознак прояву. Зазвичай захворювання починається з підвищення температури, появи загальної слабкості організму, порушення режиму сну, зниження апетиту.

    У міру його прогресування кожного хворого починають турбувати стійкі болі в нижніх і верхніх кінцівках, спостерігається деформація кистей рук, їх набряк та почервоніння, пов’язані з ураженням суглобів. Часто від даної хвороби страждають сухожилля і м’язи, відбувається їх необоротне зміна, скорочення їх волокон і тканин. Ще одним основною ознакою системного червоного вовчака є почервоніння шкірних покривів, найчастіше щік і носа. Таке явище отримало назву «симптому метелика». У хворих також спостерігається різке погіршення стану шкіри, волосся і нігтів. Системний червоний вовчак може призвести до розвитку багатьох захворювань серцево-судинної, нервової, сечовидільної, дихальної систем, ураження шлунку і кишечника, збільшення селезінки в розмірах, порушення основної функції лімфатичної системи. У хворих може відзначатися зниження зору, часта безсоння, дратівливість. При проведенні обстеження в їх крові виявляється зменшення кількості лейкоцитів і тромбоцитів.

    Захворювання дисконтної червоний вовчак найменш небезпечно для здоров’я людини, оскільки не зачіпає внутрішні органи і тканини організму, проявляється в основному у вигляді появи безболісних рожевих плям на шкірі. У міру розвитку вовчака невеликі осередки захворювання розростаються і зливаються між собою в одне велике пляма, покрите сіруватими лусочками відшаровується шкіри. Шкіра в процесі захворювання стоншується, на ній можуть формуватися невеликі помітні рубці. Позбутися від даного косметичного дефекту в майбутньому дуже складно. Дисконтна червоний вовчак може тривати протягом декількох років, турбуючи хворого в періоди загострення (навесні і влітку).

    Лікарська червоний вовчак виникає в результаті прийому деяких лікарських препаратів, які призначаються для лікування захворювань серця. Зазвичай вона вражає шкірні покриви і тканини легенів. Основний симптом даного виду вовчака - поява на шкірі відокремлених червоних плям, які можуть почати лущитися під вплив сонячних променів. Найчастіше такі плями локалізуються на шиї, обличчі, в області рук, спини і грудей.

    Лікування червоного вовчака

    Діагностіка червоного вовчака полягає в первинному огляді шкірних покривів пацієнта, аналізі крові. Системна вовчак підлягає негайному медикаментозному лікуванню, оскільки її розвиток становить небезпеку не тільки для здоров’я, але й для життя людини. Лікування в основному проводиться з застосуванням протизапальних засобів, кортикостероїдних гормонів і препаратів, дія яких спрямована на придушення діяльності імунітету. Шкірні прояви захворювання лікуються місцево, за допомогою спеціальних кремів і мазей (цинкова, преднізолоновая і т.п.).

    В якості основних препаратів для лікування вовчака застосовуються: хлорин, резохин, вітамін РР і В12, дексаметазон, преднізолон, сіналар, флуметазон. Якщо розвиток системного вовчака зайшло занадто далеко, і у хворого спостерігається значне пошкодження внутрішніх органів, для порятунку його життя може бути проведено лікування стовбуровими клітинами. Слід сказати, що даний метод лікування багатьох серйозних захворювань знаходиться в стадії розробки, має безліч супротивників і вимагає чималих матеріальних вкладень. Сама процедура має на увазі паркан стовбурових клітин у пацієнта, повне руйнування його імунної системи з подальшим її відновленням за допомогою введення в кров взятих раніше зразків. У 90% випадків таке лікування дозволяє повністю позбутися небезпечного захворювання.

    Червоний вовчак, що виникла внаслідок прийому будь-яких лікарських засобів, зазвичай не становить загрози для життя людини. Для її усунення в більшості випадків достатньо відміни даного препарату. У випадку невеликих проявів захворювання показане лікування за допомогою відварів з лікарських трав. В якості профілактики вовчака фахівці рекомендують уникати надмірного опромінення шкіри ультрафіолетовими променями, перед засмагою наносити на шкіру сонцезахисний крем.

    Летальний результат при захворюванні на системний червоний вовчак спостерігається у разі ураження тканин печінки та порушення основної функції нирок. Сучасна медицина володіє великим арсеналом лікарських препаратів, здатних зупинити руйнівний вплив захворювання на внутрішні органи. При своєчасному лікуванні вовчака ймовірність повного одужання та повернення пацієнта до звичного життя дуже велика.

    Подальша інформація

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.