Рофілак розчин

Рофілак інструкція із застосування

Офіційна інструкція лікарського засобу Рофілак розчин 2 мл. Опис та застосування Rofіlak, аналоги та відгуки. Інструкція Рофілак розчин затверджена виробником.

Склад

діючі речовини: Анти-D імуноглобулін людини;

склад на 2 мл вмісту попередньо наповненого шприца: діюча речовина: 300 мкг (1500 МО) анти-D імуноглобуліну G (IgG) людини;

допоміжні речовини: альбумін людини, гліцин, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Рофілак містить максимум 30 мг/мл білків плазми крові людини, з яких 10 мг/мл становить альбумін як стабілізатор. Щонайменше 95% інших білків плазми складає IgG, мінімум 90% якого наявні в мономерній та димерній формах. Вміст IgA є меншим за межу виявлення, яка становить 5 мкг/мл.

Лікарська форма

Розчин для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій. Органолептичні характеристики: прозорий розчин імуноглобуліну, безбарвний або забарвлений у блідо-жовтий колір. Розчин є дещо гіпертонічним.

Фармакотерапевтична група

Імунні сироватки та імуноглобулін и. Анти-D (Rh) імуноглобулін.

Код ATX: J06B В01.

Фармакологічні властивості

Рофілак містить специфічні IgG-антитіла до антигену Rh(D) людських еритроцитів. Рофілак виготовляється з пулів плазми крові людини. Вихідним матеріалом є плазма Rh(D) -neraTMBHHX осіб, які раніше були імунізовані за рахунок резус-несумісної вагітності (жінки) або застосування Rh(D) — позитивних еритроцитів. Імуноглобулін, який міститься в препараті Рофілак отримують за допомогою іонообмінної хроматографії. Цей метод є дуже щадним і запобігає спонтанній активації комплементу; завдяки цьому препарат підходить для внутрішньовенного застосування.

Цей метод не впливає на зв’язувальні властивості імуноглобулінів; отже, при зв’язуванні з Rh(D) — ангигеном вони зберігають усі свої біологічні функції. Особливий метод виділення дозволяє отримати бажану концентрацію необхідних анти-D імуноглобулінів. Фармакодинаміка. У резус-негативних матерів анти-D імуноглобулін запобігає утворенню антитіл до Rh(D)- позитивних еритроцитів плода, які потрапили до кровообігу. Механізм, імовірно, полягає у зв’язуванні анти-D антитіл з Шз(О)-антигеном Rh(D)-no3HTHBHiix еритроцитів і в подальшому розпаді комплексу, утвореного клітинами моноцитарно-фагоцитарної системи, переважно в селезінці.

Застосування стандартних доз у 300 мкг після пологів запобігає 90% усіх випадків сенсибілізації в системі Rh(D). Захисний ефект післяпологової профілактики збільшується до 99% шляхом додаткової антенатальної профілактики. У клінічних дослідженнях за участю здорових Rh(D)-негативних/випробуваних чоловічої статі було показано, що як при внутрішньовенному, так і при внутрішньом’язовому введенні Рофілаку відбувається ефективне видалення ВДі(О)-позитивних еритроцитів із кровообігу.

При внутрішньом’язовому введенні елімінація еритроцитів відбувається повільніше, ніж при внутрішньовенному, оскільки анти-D імуноглобуліп спочатку мас абсорбуватися з місця ін’єкції. Клінічна ефективність У клінічних дослідженнях було показано, що застосування Рофілаку в антенатальному та постнатальному періоді ефективно запобігає Rh(D)-імунізації в Rh(D)-негативних жінок. У двох клінічних дослідженнях Рофілак вводили Rh(D)-негативним жінкам на 28-му тижні вагітності та в 72-годинний період після народження Rh(D)-позитивної дитини.

Двісті двадцять дві жінки перед пологами отримали дозу Рофілаку внутрішньовенно, а 224 жінки — внутрішньом’язово. Більше ніж у 99% випадків шляхи введення препарату до та після пологів були ідентичними. Через 6—11 місяців після пологів 256 з 278 жінок, які народили Rh(D)-позитивну дитину, були доступними для подальшого спостереження. В жодної з жінок не були виявлені анти-D антитіла, що свідчить про відсутність резус-імунізації.

Фармакокінетика. Розподіл Після внутрішньовенної ін’єкції анти-D імуноглобулін одразу потрапляє в кровообіг, тоді як при внутрішньом’язовому введенні вимірювані сироваткові рівні анти-D IgG досягаються лише приблизно через 4 години. Максимальна концентрація анти-D IgG в сироватці крові досягається в середньому через 5 днів. Через 2—3 тижні сироваткові рівні наближаються до однієї точки, отже, різниця між двома лікарськими формами зникає.

Виведення

Середній період напіввиведення анти-D IgG у вагітних жінок становить 17 днів. IgG та комплекси IgG руйнуються в клітинах ретикулоендотеліальної системи. Кінетика в особливих клінічних ситуаціях На цей час немає доказів того, що фармакокінетичні властивості анти-D IgG змінюються в осіб із нирковою недостатністю або в людей літнього віку. Біологічний період напіввиведення залежить від рівня IgG у плазмі крові, тобто в пацієнтів із гіпогаммаглобулінемією він може збільшитися до 70 днів, а в осіб із гіпергаммаглобулінемією — зменшитися до 11 днів. Доклінічні дані Імуноглобуліни є природними складовими людського організму. Результати дослідження токсичності одноразових доз не є прийнятними, оскільки підвищені дози призводять до білкового перенавантаження у тварин.

Неможливо провести випробування на токсичність повторних доз та ембріо-фетальні дослідження, тому що при багаторазовому застосуванні утворюються антитіла та відбувається інтерференція з ними. Вплив препарату на імунну систему новонароджених поки що не досліджений. Оскільки немає клінічних доказів онкогенних або мутагенних ефектів імуноглобулінів, експериментальні дослідження, зокрема з застосуванням гетерологічних видів, не є необхідними.

Клінічні характеристики

Рофілак Показання

— Профілактика Rh(D)-імунізації у Rh(D)-негативних жінок: Анти—D імуноглобулін застосовують для запобігання гемолітичній хворобі новонароджених, спричиненій Rh(D)-антитілами. У Rh(D)-негативних жінок сенсибілізація може бути спричинена Rh(D)-позитивними еритроцитами плода, які потрапляють у материнський кровообіг. Рофілак призначають у разі сукупності симптомів: — К1і(Р)—ннеативним жінкам [зокрема з частковим антигеном D— для стандартної допологової профілактики на 28-30—му тижні вагітності для запобігання RhpD— імунізації в результаті фетоматеринських трансфузій. які відбуваються спонтанно в останньому триместрі (фетоматеринська кровотеча (ФМК)). — Для післяпологової профілактики у випадках, коли мати є К.ІііПфнеггтивною (зокрема з частковим антигеном D), а дитина — ЮлЮНпозитивною. — У разі ускладнень під час вагітності у ИНШЦнсгативнпх жінок (зокрема з частковим антигеном D): У разі проведення процедур протягом вагітності, наприклад, інвазивних пренатальних діагностичних втручань (амніоцентез, біопсія ворсин хоріону, кордоцентез/взяття зразка крові плода) або внутрішньоматкових процедур (встановлення шунтів, редукція ембріонів), зміни положення дитини ззовні, а також терапевтичного аборту. У разі надзвичайних ситуацій протягом вагітності, як-от передпологові кровотечі, спонтанний аборт, розрив фалопієвої труби, ектопічна вагітність, народження мертвої дитини, внутрішньоутробна смерть, травма живота. — Профілактика КН(Р)-імунізації у КТіРНісітп ивних осіб після трансфузій несумісної КфРфпозитивної крові або препаратів крові, які містять Rh(D)- позитивні еритроцити.

Протипоказання

Гіперчутливість до імуноглобулінів людини. Гіперчутливість до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»), Внутрішньом’язове введення протипоказане особам із тяжкою тромбоцитопенією або іншими порушеннями системи коагуляції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Живі атеиуйоваиі вірусні вакцини. Після застосування анти—D імуноглобуліну вакцинацію живими вірусними вакцинами (наприклад, проти кору, паротиту- краснухи або вітряної віспи) можна проводити не раніше ніж через 3 місяці, оскільки інакше вакцинація може бути неефективною. Якщо анти—D імуноглобулін застосовується в період 2-4 тижнів після введення живої вірусної вакцини, це може зменшити ефективність вакцинації.

Особливості застосування

Інтерференція з результатами серологічних тестів

У разі проведення серологічних тестів після застосування імуноглобулінів слід мати на увазі, що транзиторне підвищення рівня деяких антитіл, які пасивно проходять через кров пацієнта, може призвести до хибно-позитивних результатів. Застосування анти-D імуноглобуліну суттєво впливає на визначення групи крові та антитіл у новонароджених, зокрема на результати проби Кумбса або антиглобул і нового тесту, а саме, може призвести до позитивного результату прямої проби Кумбса у новонародженого. Проте, такий результат не свідчить про наявність резус-несумісності.

Рофілак може містити антитіла до інших антигенів еритроцитів, як-от антитіла до антигенів А. В, С, Е, які можна виявити за допомогою чутливих серологічних методів аналізу. Матерям проводять післяпологову профілактику. Анти-D імуноглобулін не слід застосовувати новонародженим. Препарат не призначений для застосування КЬ((Р)-позитивним особам або особам, які вже імунізовані проти ї^і(І^))^г^тл^^ену. Гіперчутливість Анти—D імуноглобулін може спричинити алергічні реакції навіть у пацієнтів, які раніше добре переносили препарат. Тому рекомендується інформувати пацієнтів про ранні ознаки реакцій гіперчутливості. Такими ознаками можуть бути висип, генералізована кропив’янка, відчуття стискання в грудях, диспное, різке зниження артеріального тиску та анафілаксія.

Лікування слід призначати залежно від типу та тяжкості побічного ефекту. Якщо з’являються симптоми шоку, необхідно дотримуватися чинних медичних настанов щодо лікування шоку. У разі виникнення алергічних або анафілактичних реакцій застосування препарату слід негайно припинити. Концентрація IgA в препараті Рофілак є нижчою за межу виявлення, яка становить 5 мкг/мл. Однак не можна виключати, що препарат містить незначну кількість IgA. В осіб із дефіцитом IgA можуть утворитися антитіла до IgA, і вони можуть реагувати на застосування компонентів крові, які містять IgA, появою анафілактичних симптомів.

Лікар повинен зважувати користь від лікування препаратом Рофілак та можливий ризик реакції гіперчутливості. І ‘емолітичиі реакції У пацієнтів, яким вводять великі дози анти—D імуноглобуліну після переливання несумісної крові, необхідно контролювати клінічні та лабораторні показники з огляду на ризик гемолітичної реакції. Ожиріння (відкладення жиру) Є повідомлення, що при внутрішньом’язовому введенні Рофілаку пацієнтам, у яких індекс маси тіла (ІМТ) становить ЗО, існує ризик відсутності ефективності. Тому пацієнтам з ІМТ ЗО рекомендується вводити препарат внутрішньовенно. Безпека щодо трансмісивних організмів.

Стандартні заходи для запобігання інфекціям, які можуть виникнути внаслідок застосування лікарських засобів, виготовлених із людської крові або плазми, полягають у тестуванні індивідуальних донацій та пулів плазми на специфічні маркери інфекції, а також у виконанні ефективних виробничих операцій для інактивації/елімінації вірусів. Тим не менше, при застосуванні лікарських засобів, виготовлених із людської крові або плазми, не можна повністю виключати можливість передачі збудників інфекцій. Це стосується також досі неідентифікованих або нових вірусів та інших організмів, які спричиняють захворювання.

Застосовувані методи вважаються ефективними проти оболонкових вірусів, як-от ВІЛ. вірус гепатиту В (HBV) та вірус гепатиту С (HCV). Але їхня ефективність може бути недостатньою при безоболонкових вірусах, як-от вірус гепатиту A (HAV) та парвовірус В19. Клінічний досвід свідчить, що гепатит А або парвовірус В19 не передаються з імуноглобулінами, а також припускається, що вміст антитіл має важливе значення для вірусної безпеку. Щоразу при введенні Рофілаку необхідно реєструвати повне ім’я пацієнта та номер серії препарату, щоб можна було відстежити зв’язок між пацієнтом та конкретною серією препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат застосовують у період вагітності та після пологів. Не встановлено негативного впливу на перебіг вагітності та/або на новонародженого. Цей лікарський засіб можна застосовувати в період грудного вигодовування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає доказів будь-якого небажаного впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування Рофілак та дози

Рофілак можна вводити як внутрішньовенно, так і внутрішньом’язово. При внутрішньовенному введенні вся доза доставляється одразу, тоді як при внутрішньом’язовому введенні анти-D імуноглобулін потрапляє до кровообігу поступово. У разі необхідності негайної дії всієї дози завжди рекомендується внутрішньовенне введення Рофілаку, наприклад, у випадку серйозної ФМК після пологів або інших подій високого ризику (як-от травматичні пологи, в тому числі кесарів розтин, народження мертвої дитини, внутрішньоутробна смерть, травма живота в третьому триместрі).

Внутрішньовенне застосування рекомендується також у разі необхідності введення великих об’ємів Рофілаку, наприклад, внаслідок переливання несумісної Rh(D)- позитивної крові або еритропитних концентратів. Ризик ї<Ь(О)-імунізації зростає зі збільшенням об'єму та частоти ФМК і є найвищим на пізньому терміні вагітності та під час пологів, коли плід уже повністю розвинувся та фетоплацентарний об'єм досяг максимуму. Проте, лише в ( % жінок ФМК під час пологів перевищує 5 мл. ЗО мкг анти—D іунноглобнліну нейтралізують (,5 мл К1і(Ю)-позитивних еритроцитів.

Відповідно, одноразової дози в 300 мкг достатньо для нейтралізації ФМК об’ємом 15 мл КИзОД-пзитивних еритроцитів та для захисту переважної більшості К^БО-негативних жінок. У випадках підтвердженої або підозрюваної обширної ФМК кількість фетальних еритроцитів у кровообігу матері слід визначити за допомогою тесту Клейхауера-Бетке або іншого придатного методу (наприклад, протокової цитометрії). У разі виявлення надмірно’) трансплацентарної кровотечі необхідно додатково ввести Рофілак (20 мкг на 1 мл фетальних еритроцитів, баж’ано внутрішньовенно).

Якщо немає можливості провести тестування, але не можна виключити надмірну ФМК. слід ввести додаткову дозу в 300 мкг.

Дозування — Профілактика КІ^Рі-імунізації у КЬіР)-негативних жінок (зокрема з частковим антигеном D): — Стандартна передпологова профілактика: Рекомендується внутрішньовенне або внутрішньом’язове введення дози 300 мкг на ЗБ-ЭО-му тижні вагітності. — Післяпологова профілактика: Необхідно ввести 300 мкг внутрішньовенно або внутрішньом’язово якомога швидше, але не пізніше, ніж через 72 години після пологів. Якщо пройшло більше 72 годин, все одно слід застосувати Рофілак. — Профілактика після ускладнень під час вагітності: Процедури та надзвичайні ситуації: Слід ввести 300 мкг внутрішньовенно або внутрішньом’язово якомога швидше, але не пізніше, ніж через 72 години після появи ускладнень.

Інвазивні пренатальні діагностичні дослідження: Незалежно від часу виконання процедури, слід ввести 300 мкг внутрішньовенно або внутрішньом’язово якомога швидше, але не пізніше, ніж через 72 години після процедури. Якщо пройшло більше 72 годин, все одно слід застосувати Рофілак. Після цього дозу анти-D IgG необхідно вводити повторно кожні 12 тижнів аж до пологів. — Переливання несумісної крові: Доза становить 20 мкг анти-D імуноглобуліну на 2 мл перелитої Юі(О)—позитивної крові або на 1 мл еритроцитного концентрату. Рекомендується внутрішньовенне введення. У разі внугрішньом’язового введення слід вводити великі дози, розподілені на кілька днів. Загальної дози 3000 мкг буде достатньо, навіть якщо було перелито більше 300 мл Rh(D— позитивної крові або 150 мл еритроцитного концентрату.

Діти та підлітки

Оскільки дозування у випадку переливання несумісної крові залежить від об’єму Rh(D)- позитивної крові або еритроцитного концентрату, рекомендована доза для дітей і підлітків (0-18 років) не відрізняється від дози для дорослих. Тим не менше, необхідну дозу слід визначати після консультації зі спеціалістом з переливання. Спосіб застосування Рофілак є препаратом, готовим до застосування. Під час введення він повинен маги кімнатну температуру або температуру тіла.

Рофілак можна застосовувати шляхом повільного внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. Пацієнтам із порушеннями коагуляції. яким внутрішньом’язове застосування протипоказане, Рофілак слід вводити внутрішньовенно. У разі необхідності внутрішньом’язового введення великої дози (> 5 мл) бажано її розділити та виконати ін’єкції в декілька точок. Після застосування рекомендується здійснити подальше спостереження тривалістю щонайменше 20 хвилин. Пацієнти з надмірною вагою Пацієнтам, у яких індекс маси тіла (ІМТ) становить > ЗО, рекомендується внутрішньовенне введення (див. також розділ «Особливості застосування»). Примітки щодо поводження з препаратом Розчин має бути прозорим або дещо опалесцентним. Не слід застосовувати розчини, в яких спостерігається каламутність або осад. Рофілак призначений лише для одноразового застосування; невикористаний або надлишковий засіб необхідно утилізувати згідно з місцевими вимогами.

Діти

Препарат застосовують у відповідності до рекомендацій, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування

Дані щодо передозування відсутні. Наслідки передозування невідомі.

Побічні реакції

Зазначені нижче побічні ефекти були зареєстровані під час клінічних досліджень за участю 592 пацієнтів та ґрунтуються на аналізі постмаркетингових даних. У таблиці перелічено ефекти, класифіковані за класами системи органів (КСО) згідно з Медичним словником нормативно-правової діяльності (MedDRA) (КСО та термін переважного застосування [ТПЗ]). Застосовано стандартні категорії частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10000 та <1/1000). дуже рідко (<1/10000).

Є спонтанні повідомлення про випадки тяжкого внутрішньосудинного гемолізу після внутрішньовенного введення анти-D Ю^І^-позитивним пацієнтам із первинною імунною тромбоцитопенією (ГГП) (застосування не за показаннями). Повідомлялося про випадки гемолізу, які мали летальні наслідки. Точна частота цього побічного ефекту не встановлена. У разі внутрішньом’язового ведення анти-D імуноглобулінів може виникнути локальний біль та чутливість у місці ін’єкції. Інформацію про вірусну безпеку див. у розділі «Особливості застосування».

Термін придатності Рофілак

3 роки.

Умови зберігання Рофілак

Зберігати в холодильнику за температури +2—8 °С. Не заморожувати. Зберігати попередньо наповнений шприц (у запечатаному блістері) у картонній коробці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Рофілак не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка

Розчин для ін’єкцій, 300 мкг (1500 МО) /2 мл у попередньо наповненому шприці, закупореному пробкою та пластиковим ковпачком з контролем першого відкриття разом з голкою для введення вкладений в блістер в картонній коробці з перфорацією для контролю першого відкриття.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ЦСЛ Берінг АГ.

Місцезнаходження виробника

Ванкдорфштрассе 10. Берн, 3014. Швейцарія.