Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл розчин

Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл інструкція із застосування

Офіційна інструкція лікарського засобу Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл розчин 1,5 мл. Опис та застосування Nordіtropіn Nordіlet 10 mg/1,5 ml, аналоги та відгуки. Інструкція Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл розчин затверджена виробником.

Склад

діюча речовина: соматропін;

1,5 мл розчину для ін’єкцій містить 10 мг соматропіну людського біосинтетичного (рекомбінантна ДНК, одержана з E. coli);

1 мг соматропіну дорівнює 3 МО соматропіну;

допоміжні речовини: маніт (E 421), гістидин, полоксамер 188, фенол, вода для ін’єкцій, кислота хлористоводнева розведена та натрію гідроксид.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Гормони передньої долі гіпофіза та їхні аналоги. Соматропін і агоністи соматропіну. Соматотропін.

Код АТХ Н01А С01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Основним ефектом препарату є стимуляція росту скелета, м’язової маси та виражений вплив на процеси обміну речовин.

Лікування недостатності гормону росту призводить до нормалізації пропорцій тіла, при цьому збільшується м’язова маса тіла і зменшується маса жиру.

Більшість ефектів соматропіну зумовлена інсуліноподібним фактором росту I (IGF-I) — ІПФР- I, який утворюється в багатьох тканинах організму, а в основному в печінці. Понад 90% ІПФР-I утворюють комплекси зі зв’язуючими білками (ІПФРЗБ), з яких найважливішу роль відіграє ІПФРЗБ-3. Ліполітичний та білокзберігаючий ефекти гормону росту відіграють важливу роль при стресі. Соматропін також підвищує інтенсивність процесів обміну у кістках, про що свідчить підвищення концентрації біохімічних показників кісткової тканини у плазмі крові. У дорослих хворих у перші місяці лікування кісткова маса дещо зменшується за рахунок посиленої резорбції, проте після тривалого лікування кісткова маса збільшується.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення препарату (33 нг/кг/хв протягом 3 год) хворим з недостатністю гормону росту було одержано такі результати: час напіввиведення із сироватки крові — 21,1 ± 1,7 хв, метаболічний кліренс — 2,33 ± 0,58 мл/кг/хв, об’єм розподілу — 67,6 ± 14,6 мл/кг.

Клінічні характеристики

Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл Показання

Діти.

Затримка росту, зумовлена недостатністю секреції гормону росту (НГР).

Затримка росту у дівчат внаслідок дисгенезу гонад (синдром Тернера).

Затримка росту у дітей препубертатного віку, пов’язана з хронічними захворюваннями нирок. Малорослість у дітей (стандартне відхилення (СВ) зросту на даний час <-2,5 і стандартне відхилення (СВ) відносно зросту батьків <-1) для їх гестаційного віку внаслідок внутрішньоутробної затримки росту (ВЗР), зріст/довжина при народженні — менше -2 СВ, які не наздогоняють у зрості (середне СВ за останній рік <0) при досягненні віку 4 роки або більше.

Дорослі.

Виникнення недостатності гормону росту в дитинстві (НГР).

У хворих, в яких НГР виникла у дитинстві, слід повторно визначати інтенсивність секреції гормону росту після завершення періоду росту. Тестування не потрібне для хворих, які мають дефіцит більш ніж трьох гормонів гіпофіза, а також для хворих із тяжкою НГР, спричиненою мутаціями певних генів або структурними порушеннями гіпоталамуса та гіпофіза, або пухлинами центральної нервової системи, або високими дозами опромінення черепа, або вторинною НГР внаслідок гіпофізарно-гіпоталамічної патології, або інсульту, коли значення концентрації інсуліноподібного фактора-1 (Insulin Like Growth Factor-1 — IGF-1) принаймні через 4 тижні лікування гормоном росту становлять <—2s. В усіх інших хворих слід визначати IGF-1 та провести їм один раз тест на стимуляцію секреції гормону росту.

Виникнення недостатності гормону росту у дорослих.

Виражена НГР при гіпоталамо-гіпофізарній патології, опроміненні черепа та травмах головного мозку. НГР може бути пов’язана з іншими дефіцитами, відмінними від дефіциту пролактину. НГР виявляють за допомогою провокативних тестів після проведення замісної терапії будь-яких інших дефіцитних ланок.

У дорослих провокативним тестом вибору є тест на толерантність до інсуліну. У разі коли проведення цього тесту протипоказане, використовують інші провокативні тести. Рекомендується проводити тест із аргініном та соматотропін-рилізинг-фактором. Також можна використовувати тест із аргініном або глюкагоном, проте ці тести мають меншу діагностичну інформативність порівняно з тестом на толерантність до інсуліну.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату.

Соматропін не можна застосовувати при щонайменшій підозрі на наявність активної пухлини. Внутрішньочерепні пухлини слід інактивувати проведенням протипухлинної терапії, лише по її закінченню можна починати лікування гормоном росту. Лікування слід припинити при підозрі на рост пухлини.

Соматропін не можна застосовувати для тривалої стимуляції росту у дітей із закритим епіфізом.

Хворим у тяжкому стані з ускладненнями після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, на черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю та подібними станами не слід призначати препарат.

Слід припинити лікування препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл дітей із хронічними захворюваннями нирок перед трансплантацією нирок.

Соматропін протипоказаний хворим на активну проліферативну або тяжку непроліферативну діабетичну ретинопатію.

Соматропін протипоказаний дітям із синдромом Прадера — Віллі, які страждають ожирінням тяжкого ступеня або мають випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне лікування глюкокортикоїдами може послаблювати ефект соматропіну. Хворі з дефіцитом АКТГ продовжують замісну терапію ретельно підібраними дозами глюкокортикоїдів, щоб уникнути їх пригнічувального впливу на соматропін.

Під час досліджень взаємодії лікарських засобів, проведених за участю хворих із дефіцитом гормону росту, було показано, що введення соматропіну може підвищувати кліренс сполук, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450. Так, кліренс сполук, що метаболізуються цитохромом Р450 3А4 (таких як статеві стероїди, кортикостероїди, антиконвульсанти та циклоспорин) може істотно підвищуватися, що призводить до зниження рівня цих сполук. Клінічне значення цього явища невідоме.

На ефект соматропіну на остаточний зріст також може впливати додаткове лікування іншими гормонами, наприклад гонадотропіном, анаболічними стероїдами, естрогеном і гормоном щитоподібної залози.

У хворих, які перебувають на інсулінотерапії, після початку лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції дози інсуліну.

Особливості застосування

Не користуйтеся шприц-ручкою НордітропінÒ НордіЛет® 10 мг/1.5 мл, якщо розчин гормону є каламутним або має інше забарвлення. Перевіряйте це, перевертаючи шприц-ручку один-два рази вгору та вниз. Перед першим введенням новою шприц-ручкою НордітропінÒ НордіЛетÒ 10 мг/1,5 мл слід перевірити ток рідини з метою забезпечення належного дозування та для запобігання введенню повітря. Не користуйтеся шприц-ручкою НордітропінÒ НордіЛетÒ10 мг/1,5 мл, якщо крапля розчину гормону не з’являється на кінчику голки.

Діти, які лікуються препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, повинні проходити регулярні обстеження у спеціаліста в галузі патології дитячого росту. Лікування препаратом може призначати лише лікар, який спеціалізується на лікуванні недостатності секреції гормону росту. Це також стосується лікування синдрому Тернера, хронічних захворювань нирок, а також випадків внутрішньоутробної затримки росту у дітей. Дані щодо остаточного зросту у дорослому віці у дітей з хронічним захворюванням нирок, які отримували лікування препаратом Нордітропін® НордіЛет® 10 мг/1,5 мл, відсутні.

Не перевищуйте максимальну рекомендовану дозу.

Стимуляцію лінійного росту кісток у дітей можна очікувати лише до закриття епіфізарних дисків.

Лікування недостності гормону росту у пацієнтів з синдромом Прадера — Віллі

Є повідомлення про раптову смерть після початку введення гормону росту дітям із синдромом Прадера — Віллі, які мали один або більше таких чинників ризику: тяжке ожиріння, випадки обструкції верхніх дихальних шляхів або зупинки дихання під час сну в анамнезі або неідентифіковані респіраторні інфекції.

Недостатність гормону росту у дорослих

Недостатність гормону росту у дорослих є довічним захворюванням, що потребує відповідного лікування. Однак досвід лікування хворих віком понад 60 років і хворих, які лікуються понад 10 років, все ще обмежений.

Синдром Тернера

Рекомендується проводити моніторинг росту кінцівок у хворих із синдромом Тернера, які одержують гормон росту; при значному збільшенні росту кількість препарату слід знижувати до нижньої межі припустимого діапазону доз.

Дівчата із синдромом Тернера часто мають підвищений ризик виникнення запалення середнього вуха, що обумовлює доцільність проведення їх ретельного обстеження отоларингологом.

Хронічні захворювання нирок

Дозування для дітей з хронічним захворюванням нирок є індивідуальним і має бути скориговане залежно від індивідуальної відповіді на лікування. Перед тим як починати лікування гормоном росту дітей із хронічними захворюваннями нирок, необхідно точно встановити наявність у них порушень росту при оптимальній терапії патології нирок шляхом спостереження протягом одного року. Під час лікування препаратом потрібно продовжувати консервативне лікування уремії традиційними лікарськими засобами, а за необхідності вдаватися до діалізу.

У пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок функція нирок, як правило, знижена. Як застережний захід при лікуванні препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл слід постійно контролювати функцію нирок, щоб не пропустити надмірного зниження чи підвищення інтенсивності гломерулярної фільтрації (що може призвести до гіперфільтрації).

Новоутворення

У дітей та дорослих, яких лікують соматропіном, не виявлено підвищення ризику розвитку рецидивів злоякісних пухлин.

У пацієнтів, які досягли повної ремісії, з пухлинами та злоякісними захворюваннями, лікування соматропіном не пов’язано з підвищеною частотою виникнення рецидивів. Проте у пацієнтів, які перенесли злоякісне захворювання у дитинстві та яких лікували соматропіном, відзначено незначне зростання випадків вторинних неоплазм, які найчастіше є внутрішньочерепними пухлинами. Домінуючим чинником ризику розвитку вторинних неоплазм є попередній вплив радіаційного опромінення. Слід уважно стежити за пацієнтами зі злоякісними захворюваннями, які досягли повної ремісії після лікування соматропіном.

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія

У випадках тяжкого рецидивуючого головного болю, порушень зору, нудоти та/або блювання рекомендується проведення фундоскопії для виявлення набряку диска зорового нерва. При наявності такого набряку слід розглянути можливість постановки діагнозу доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії та припинення лікування гормоном росту.

На сьогодні накопичено недостатньо даних для обґрунтування клінічних рішень щодо хворих із доброякісною внутрішньочерепною гіпертензією. При відновленні лікування гормоном росту слід проводити суворий моніторинг симптомів цього захворювання.

Хворих із вторинним дефіцитом гормону росту, що виник внаслідок внутрішньочерепної патології, слід обстежувати частіше з метою виявлення прогресування або рецидиву основного захворювання.

Функціональний стан щитоподібної залози

Соматропін активує перетворення Т4 у Т3, що відбувається поза залозою, і таким чином демаскує ранні стадії гіпотиреозу. Тому усім пацієнтам необхідно проводити моніторінг функції щитоподібної залози. У пацієнтів з гіпопітуїтаризмом стандартну замісну терапію слід ретельно контролювати при призначенні соматропіну.

У хворих з ураженням гіпофіза може розвинутися гіпотиреоз.

У хворих із синдромом Тернера відзначено підвищений ризик розвитку первинного гіпотиреозу, що пов’язаний з утворенням антитиреоїдних антитіл. Оскільки гіпотиреоз впливає на відповідь на лікування соматропіном, у цих пацієнтів необхідно регулярно перевіряти функцію щитоподібної залози. У разі необхідності такі пацієнти мають отримувати замісну терапію гормонами щитоподібної залози.

Чутливість до інсуліну

Оскільки соматропін може знижувати чутливість до інсуліну, необхідно проводити моніторинг рівня глюкози з метою виявлення порушення толерантності до глюкози. У пацієнтів з цукровим діабетом може виникнути необхідність у корекції дози інсуліну після призначення препаратів, що містять соматропін. Необхідно проводити ретельний моніторинг під час лікування соматропіном пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням толерантності до глюкози.

Сколіоз

Під час швидкого зростання сколіоз може прогресувати у будь-якої дитини. Ось чому слід моніторити його ознаки під час лікування гормоном росту. Проте підвищення частоти або тяжкості сколіозу при лікуванні цим гормоном виявлено не було.

Епіфізеоліз голівки стегнової кістки

Епіфізеоліз голівки стегнової кістки часто пов’язаний з ендокринними розладами, такими як дефіцит гормону росту та гіпотиреоз, або зі стрімким ростом. У дітей, що лікуються гормоном росту, епіфізеоліз голівки стегнової кістки може бути спричинений або основними ендокринними розладами, або зростанням швидкості росту завдяки лікуванню. Стрімкий ріст може збільшувати ризик появи проблем із суглобами, оскільки стегновий суглоб знаходиться під особливим навантаженням під час препубертатного періоду стрімкого росту. Лікарі та батьки дітей, що лікуються соматропіном, повинні уважно стежити за своєчасним виявленням у дітей кульгавості або скарг на біль у стегнах та колінах.

Обмін вуглеводів

Лікування соматропіном може знизити чутливість до інсуліну, зокрема при високих дозах у чутливих хворих. При цьому, як наслідок, може виникнути гіперглікемія у хворих із недостатньою секрецією інсуліну. У результаті протягом лікування соматропіном виявляються раніше не діагностована порушена толерантність до глюкози та явний цукровий діабет. Ось чому слід періодично визначати рівень глюкози у крові у всіх хворих, яких лікують соматропіном, особливо тих, хто має такі чинники ризику виникнення цукрового діабету, як ожиріння, синдром Тернера, цукровий діабет у родинному анамнезі. Під час лікування соматропіном слід уважно стежити за хворими на цукровий діабет 1 і 2 типу, а також за пацієнтами з порушеною толерантність до глюкози. У таких хворих при призначенні лікування соматропіном може виникнути необхідність корекції доз антигіперглікемічних засобів — інсулінів, пероральних препаратів).

ІФР-1

При синдромі Тернера і у дітей з ВЗР перед початком лікування та два рази на рік під час лікування соматропіном рекомендують визначати рівень ІФР-1. Якщо під час повторних вимірювань рівень ІФР-1 перевищує +2 СВ у порівнянні з референтними значеннями для даного віку і пубертатного стану, дозу необхідно знизити до досягнення рівня ІФР-1 у межах нормальних значень.

У дітей з ВЗР надолуження зросту під впливом соматропіну може втрачатися при припиненні лікування до досягнення остаточного зросту.

Замісну терапію препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл дорослих хворих з недостатністю гормону росту бажано проводити під контролем ендокринолога, який спеціалізується на лікуванні гіпофізарної патології.

Низькорослі діти, що народились зі зростом, який не відповідає гестаційному віку

У низькорослих дітей, що народились з НГР, до початку лікування слід виключити інші медичні умови та методи лікування, які можуть пояснювати існуюче порушення росту.

Досвід лікування пацієнтів з НГР, початок якого наближається до настання статевої зрілості, обмежений. Тому починати лікування незадовго до настання статевої зрілості не рекомендується. Досвід лікування пацієнтів з синдромом Сильвера — Рассела обмежений.

Лейкемія

Існують повідомлення про розвиток лейкемії у незначної кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту. Деякі з цих пацієнтів отримували лікування соматропіном. Водночас відомості про підвищення частоти розвитку лейкемії у пацієнтів, які отримують гормон росту та не мають схильності до лейкемії, відсутні.

Рівень глюкози у крові та інсулін

Дітям з синдромом Тернера та низькорослим від народження дітям до початку лікування слід визначити рівень інсуліну і глюкози у крові натще і щороку повторювати це дослідження.

Пацієнтам з високим ризиком виникнення цукрового діабету (наприклад за наявності цукрового діабету в родинному анамнезі, у разі ожиріння, вираженої резистентності до інсуліну, акантокератодермії) слід виконати пероральний тест толерантності до глюкози. Якщо діагностується наявність цукрового діабету, то гормон росту призначати не слід.

Оскільки соматропін може впливати на метаболізм вуглеводів, під час лікування пацієнтів слід обстежувати щодо виявлення ознак порушення толерантності до глюкози.

Антитіла

Як і при застосуванні будь-яких інших препаратів соматропіну, у певної невеликої частини пацієнтів можуть утворюватись антитіла до соматропіну. Ці антитіла характеризуються слабкою зв’язуючою здатністю та не впливають на швидкість росту. Тестування на наявність антитіл до соматропіну слід проводити у будь-якого пацієнта, якщо в нього спостерігається недостатня відповідь на лікування.

Досвід застосування під час клінічних дослідженнь.

Два плацебо-контрольованих клінічних дослідження у відділеннях інтенсивної терапії продемонстрували підвищену смертність у пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані та мають ускладнення після оперативних втручань на серці з відкритою грудною кліткою, на черевній порожнині, множинною травмою, гострою дихальною недостатністю, які отримували лікування соматропіном у високих дозах (5,3 — 8 мг/день).

Оскільки інформація щодо безпечності проведення замісної терапії гормоном росту пацієнтам з гострими критичними станами відсутня, у подібних ситуаціях слід зважувати користь від продовження лікування та потенційні ризики, якими супроводжується подальше застосування гормону росту.

Під час одного відкритого рандомізованого клінічного дослідження при дозах 45 — 90 мкг/ кг/день у пацієнтів з синдромом Тернера було показано тенденцію до дозозалежного ризику розвитку зовнішнього отиту і середнього отиту. Збільшення інфекцій вуха не призвело до збільшення числа оперативних втручань/ встановлення катетерів у порівнянні з групою з більш низьким дозування.

Панкреатит

Повідомлялося про поодинокі випадки виникнення панкреатиту у дітей та дорослих, які отримують лікування соматропіном, з деякими доказами більш високого ризику у дітей порівняно з дорослими. Існують дані, що у дівчат з синдромом Тернера більший ризик, ніж у інших дітей, яких лікували соматропіном. У будь-якого пацієнта, що проходить лікування соматропіном, особливо у дітей з прогресуючим стійким сильним болем у животі, необхідно розглядати можливість виникнення панкреатиту.

Зміни лабораторних показників

У сироватці крові може збільшитися рівень неорганічного фосфору, лужної фосфатази, паратиреоїдного гормону (ПТГ) та інсуліноподібного фактора росту (IФР-I) після терапії соматотропіном.

Середній отит та кардіоваскулярні порушення у пацієнтів із синдромом Тернера

Пацієнти з синдромом Тернера мають бути ретельно оцінені щодо виникнення середнього отиту та інших захворювань вуха, оскільки ці пацієнти мають підвищений ризик розвитку таких захворювань та розладів слуху. Лікування соматропіном може призвести до збільшення ризику виникнення середнього отиту у пацієнтів із синдромом Тернера. Крім того, у пацієнтів із синдромом Тернера потрібно ретельно контролювати стан серцево-судинної системи, оскільки такі пацієнти мають підвищений ризик виникнення серцево-судинних захворювань, таких як інсульт, аневризма/розсічення аорти, гіпертонія.

Гіпопітуїтаризм

Замісну терапію слід ретельно контролювати у пацієнтів з гіпопітуїтаризмом під час лікування соматропіном.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Дослідження на тваринах є недостатніми щодо визначення впливу препарату на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи і розвиток дитини після народження. Клінічний досвід застосування соматропіну в період вагітності відсутній.

Тому препарати, що містять соматропін, не рекомендовано застосовувати вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не використовують контрацепцію.

Годування груддю

Клінічні дослідження застосування препаратів, що містять соматропін, жінкам, які годують груддю, не проводились. Невідомо, чи виділяється соматропін з грудним молоком. Тому застосовувати препарати, що містять соматропін, жінкам, які годують груддю, необхідно з обережністю.

Фертильність

Дослідження впливу препарату Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл не проводились.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл не впливає або впливає незначною мірою на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл та дози

Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл випускається у попередньо заповненій шприц-ручці, яка використовується з голками НовоФайнâ. Дозу виставляють за кількістю клацань ковпачка дозатора при його повертанні. Всього можна зробити від 1 до 29 клацань з поступом в 1 клацання для кожної ін’єкції. Доза, що надходить з одним клацанням, відповідає 0,1333 мг гормону (10 мг/1,5 мл). В кожній упаковці препарату є інструкція з таблицею перерахування дози в міліграмах на кількість клацань.

Дозу препарату підбирають індивідуально. Як правило, рекомендується робити підшкірну ін’єкцію ввечері. Для запобігання ліпоатрофії слід змінювати місця ін’єкцій. Процедура ін’єкцій описана далі. Хворим слід нагадати, що перед використанням шприц-ручки потрібно ретельно вимити руки з милом та/або дезінфікуючим розчином. Шприц-ручку не можна сильно струшувати.

Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл повинні призначати тільки ті лікарі, які мають спеціальні знання щодо лікування захворювань згідно з показаннями.

Дозування

Дозування визначається індивідуально і має бути скореговано залежно від індивідуальної клінічної і біохімічної відповіді на лікування.

Загальні рекомендації щодо дозування препарату
Діти
Недостатність гормону росту

0,025 — 0,035 мг/кг/добу, або 0,7 — 1,0 мг/м2/добу.

Коли НГР триває після завершення зростання, лікування гормоном росту слід продовжувати до досягнення повного соматичного розвитку (у тому числі характерних для дорослих значень худої маси тіла та мінералізації кісток).

Синдром Тернера

0,045 — 0, 067 мг/кг/добу, або 1,3 — 2,0 мг/м2/добу.

Хронічні захворювання нирок

0,050 мг/кг/добу, або 1,4 мг/м2/добу.

Малорослість внаслідок внутрішньоутробної затримки росту

0,035 мг/кг/добу, або 1,0 мг/м2/добу.

Зазвичай рекомендується доза 0,035 мг/кг маси тіла на добу до досягнення остаточного зросту. Лікування слід припинити після першого року лікування, якщо СВ швидкості росту менше +1. Лікування слід припинити, якщо швидкість росту менше 2 см/рік і кістковий вік становить більше 14 років для дівчаток або 16 років для хлопчиків, що відповідає віку закриття росткових зон в епіфізах кісток.

Дорослі
Замісна терапія

Доза повинна відповідати індивідуальним потребам хворого.

Хворим, у яких НГР виникла у дитинстві, рекомендується починати лікування з 0,2 — 0,5 мг/добу з подальшим підбором дози за концентрацією IGF-1.

Хворим, у яких НГР виникла у дорослому віці, рекомендується розпочинати лікування з малих доз 0,1 — 0,3 мг/добу (що відповідає 0,3 — 0,9 МО/добу) і кожного місяця поступово підвищувати дозу до одержання максимального ефекту. Як показник правильного підбору дози слід використовувати рівень інсуліноподібного фактора росту I (ІПФР-I) у сироватці крові. Жінки потребують більшої дози, ніж чоловіки, у яких з часом підвищується чутливість до IGF-1. Це може свідчити про те, що жінки, особливо ті, хто перебуває на замісній терапії естрогенами, одержують замалу дозу, а чоловіки — зависоку.

З віком необхідна доза препарату зменшується.

Підтримуюча доза варіює у різних хворих, але рідко перевищує 1 мг/добу (що відповідає 3 МО/добу).

Інструкція з виконання ін’єкцій гормону росту

Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл випускається у багатодозовій шприц-ручці, попередньо заповненій розчином людського гормону росту для ін’єкцій, яку слід утилізувати після використання (див. рис.1).

Лікар визначає необхідну дозу гормону, яка виражена в міліграмах. Вона має бути переведена у кількість клацань дозуючого пристрою шприц-ручки НордіЛетâ.Для кожної ін’єкції можна виставити дозу за кількістю клацань (від 1 до 29) при повертанні ковпачка дозатора. Виставляється доза і здійснюється ін’єкція.

Для переводу дози з міліграмів на кількість клацань слід користуватися перевідною таблицею.

Завжди слід перевіряти відповідність перевідної таблиці концентрації гормону в шприц-ручці НордіЛетâ. На мг-шкалі перевідної таблиці спочатку знаходять відповідну дозу. Після цього знаходять відповідну до неї кількість клацань.

Наприклад: Коли доза становить 2,40 мг, то відповідна їй кількість клацань дорівнює 18.

Перевідна таблиця: Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл

1. Підготовка шприц-ручки Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл до ін’єкції

А
Зняти ковпачок шприц-ручки.

В

Зняти захисну мембрану з голки НовоФайнâ і нагвинтити її на шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл.

Зняти зовнішній і внутрішній ковпачки голки.

Зберігати зовнішній ковпачок голки для того, щоб використати його після ін’єкції.

С

Перевірка току рідини.

Перед першим використанням шприц-ручки слід перевірити ток рідини, аби впевнитися, що буде введено належну дозу без пухирців повітря.
Щоб витиснути повітря і забезпечити точне дозування препарату, слід поставити шприц-ручку вертикально голкою вверх і, обережно стукаючи по корпусу, впевнитися, що пухирці повітря зібралися у верхній частині картриджа.

D

Тримаючи шприц-ручку НордітропінÒ НордіЛетÒ 10 мг/1,5 мл вертикально голкою вверх, слід повернути контейнер гормону росту за стрілкою (див. рис. D) на одне клацання.

Е

Продовжуючи тримати шприц-ручку НордіЛетâ вертикально, притиснути до упору натискну кнопку. Повторюйте етапи С та Е, доки на кінчику голки не з’явиться крапля розчину гормону.

Якщо крапля розчину не з’являється, не користуйтеся шприц-ручкою НордітропінÒ НордіЛетÒ 10 мг/1,5 мл.

Завжди перевіряйте ток рідини перед першим використанням шприц-ручки НордітропінÒ НордіЛетÒ 10 мг/1,5 мл. Повторно перевіряйте ток рідини після падіння шприц-ручки на тверду поверхню або коли ви не впевнені у її належній роботі .

У разі несправності шприц-ручки слід обміняти її на нову у свого постачальника.

2. Виставлення дози

F

Надіти ковпачок на шприц-ручку так, щоб цифра "0" знаходилася проти покажчика дози.

G

Тримаючи шприц-ручку НордітропінÒ НордіЛетÒ 10 мг/1,5 мл горизонтально, повернути ковпачок за стрілкою (див. рис. G) і виставити потрібну дозу.

Під час виставлення дози ні в якому разі не торкатися натискної кнопки. Коли при виставленні дози натискна кнопка вільно не підіймається, розчин гормону росту буде виливатися через голку.

Шкала на ковпачку шприц-ручки вказує на число клацань (0, 1, 2, 3, 4 клацань).

При повороті ковпачка натискна кнопка піднімається.

Шкала натискної кнопки вказує на число клацань (5, 10, 15, 20 і 25).

Повний оберт ковпачка шприц-ручки відповідає 5 клацанням.

Щоб упевнитися у правильності виставленої дози, слід завжди контролювати показання шкал ковпачка і натискної кнопки.

Приклади виставлення доз (див. рис. Н)

• Як виставити 4 клацання

Слід повертати ковпачок доти, доки цифра "4" не стане проти покажчика дози.

• Як виставити 8 клацань

Слід зробити повний оберт ковпачка, при цьому цифра "0" знову стане проти покажчика дози, тобто зроблено 5 клацань. Продовжувати повертати ковпачок доки цифра "3" не стане проти покажчика дози. На шкалі натискної кнопки з’явиться цифра "5".

Додати до цифри "3" на шкалі ковпачка цифру "5" на шкалі натискної кнопки. У сумі виходить 8 клацань.

Н

Для перевірки виставленої дози додати цифру на шкалі ковпачка до найбільшої цифри на шкалі натискної кнопки. Коли дозу виставлено невірно, повернути ковпачок вперед чи назад до виставлення потрібної кількості клацань. Максимальна доза дорівнює 29 клацанням.

3. Виконання ін’єкції розчину гормону росту

I

Виконання ін’єкції включає в себе два етапи:

перший етап — введення голки в шкіру;

другий етап — натискання натискної кнопки для введення дози гормону.

• Після ін’єкції розчину гормону росту голка повинна знаходитися під шкірою не менше 6 секунд. Доки голку не буде витягнуто зі шкіри, утримувати натискну кнопку повністю натиснутою. Це забезпечить повне введення дози гормону.
• Після виконання ін’єкції надіти на голку зовнішній захисний ковпачок, відгвинтити голку та утилізувати її. Надіти на шприц-ручку ковпачок так, щоб цифра "0" знаходилася проти покажчика дози.
• Медичні працівники, родичі та інший обслуговуючий персонал повинні чітко виконувати інструкції з утилізації голок для запобігання ризику випадкового уколу.

Коли виставлена доза більша за максимальну, то розчин гормону росту почне витікати з голки, тобто доза буде невірною.

Коли це зроблено помилково, слід повернути ковпачок у зворотному напрямі, доки натискна кнопка повністю не повернеться у початкове положення, при цьому буде відчуватися опір ковпачка.

Якщо цифра "0" не стала проти покажчика дози, зняти ковпачок і знову надіти його на шприц-ручку, як це показано на рис. F.

Після цього знову виставити дозу, пам’ятаючи, що 29 клацань відповідають максимальній дозі.
Після виставлення дози зняти ковпачок для того, щоб зробити ін’єкцію.

4. Наступні ін’єкції

Завжди перед ін’єкцією слід впевнитися, що натискна кнопка повністю опущена. Коли вона не знаходиться у початковому положенні, обертати ковпачок шприц-ручки доти, доки вона повністю не опустилася. Після цього виконати вказівки розділів 1 — 3.

Ніколи не слід вважати звук клацання за критерій правильності виставлення дози. Завжди слід перевіряти значення обох шкал для того, щоб упевнитися, що дозу виставлено правильно.

Слід пам’ятати, що:

• У проміжках між ін’єкціями шприц-ручка НордіЛетâ має бути щільно закрита ковпачком.
• Для кожної ін’єкції слід використовувати нову голку.
• Не нагвинчувати голку на шприц-ручку НордіЛетâ, коли нею не користуються.
• Покажчик рівня розчину гормону росту призначений лише для визначення об’єму препарату гормону росту, що залишився у картриджі. Не слід користуватися показаннями цього покажчика при виставленні дози.
• Не можна виставляти дозу, більшу за кількість клацань, що залишилася.
• Після використання всього об’єму розчину препарату відгвинтити голку і утилізувати шприц-ручку.

5. Догляд

Шприц-ручка Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл працює точно і безпечно. Препарат Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл не можна сильно струшувати. З ним слід поводитися обережно. Слід уникати ситуацій, при яких шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл можна пошкодити. Необхідно захищати шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл від пилу, бруду і прямих сонячних променів. Не слід користуватися препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл, коли розчин гормону росту в картриджі є каламутним або набув якогось забарвлення.

Зовнішню поверхню шприц-ручки Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл протирати змоченою у спирті ватою.

Не слід занурювати шприц-ручку Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл у спирт або миючі засоби, змазувати її — все це може призвести до пошкодження її механізму.

Діти

Препарат застосовують дітям (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Передозування

Гостре передозування спочатку призводить до гіпоглікемії, а згодом до гіперглікемії. Гіпоглікемію при цьому можна виявити за допомогою біохімічного аналізу (тобто клінічні симптоми відсутні). Передозування препарату протягом тривалого часу призводить до розвитку симптомів, що виникають при надмірному продукуванні гормону росту в організмі.

Побічні реакції

У хворих із дефіцитом гормону росту відзначають зменшення об’єму позаклітинної рідини. Коли починають лікування соматропіном, цей дефіцит коригується. При цьому може виникати (особливо у дорослих) затримка рідини з периферичним набряком. У дорослих рідко виникає карпальний синдром. Ці явища зазвичай тимчасові, дозозалежні і можуть потребувати тимчасового зниження дози.

Також можуть виникати помірні болі у суглобах і м’язах, а також парестезії; ці явища, як правило, проходять самостійно.

Оцінку частоти виникнення побічних ефектів проводили за такою шкалою: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко ( < 1/10000), невідомо (не можна оцінити на підставі наявних даних).

Згідно з даними клінічних досліджень.

Побічні ефекти у дітей спостерігались нечасто або рідко.

У дітей можуть спостерігатися нижчезазначені побічні ефекти:

Розлади нервової системи: нечасто — головний біль.

Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко — висипання.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: рідко — арталгія, міалгія.

Загальні розлади та стан місця введення: нечасто — біль у місцях ін’єкцій, реакції в місцях ін’єкцій; рідко — периферичні набряки.

При лікуванні препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл у дітей із синдромом Тернера повідомлялось про збільшення довжини кінцівок (рук і ніг).

У ході відкритого рандомізованого клінічного дослідження у дітей із синдромом Тернера була відзначена тенденція до збільшення частоти виникнення запалень середнього вуха при застосуванні високих доз препарату Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл. Однак збільшення кількості інфекційних отитів не призвело до збільшення числа оперативних втручань/процедур на вусі порівняно з групою хворих, які одержували менші дози препарату.

У дорослих можуть виникати такі побічні реакції:

Порушення метаболізму і живлення: нечасто — цукровий діабет типу 2.

Розлади нервової системи: часто — головний біль, парестезія; нечасто — тунельний карпальний синдром.

Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — свербіж.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто — арталгія, скутість суглобів, міалгія; нечасто — скутість м’язів.

Загальні розлади та стан місця введення: часто — периферичні набряки; нечасто — біль у місцях ін’єкцій.

Постмаркетинговий досвід

Додатково до вищеперерахованих побічних реакцій, про нищезазначені побічні реакції стало відомо зі спонтанних повідомленнь; за загальною оцінкою вони вважаються такими, що можуть бути пов’язані з лікуванням препаратом Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл.

• Новоутворення доброякісні та злоякісні (включаючи кісти та поліпи). У невеликої кількості пацієнтів з дефіцитом гормону росту було діагностовано лейкемію.
• Розлади з боку імунної системи: гіперчутливість, утворення антитіл до соматропіну. Титри та зв’язуюча здатність цих антитіл були дуже малими і не впливали на швидкість росту, обумовлену введенням препарату Нордітропінâ НордіЛетâ 10 мг/1,5 мл.
• Ендокринні розлади: гіпотиреоз, зниження рівня тироксину в сироватці крові.
• Розлади метаболізму та харчування: гіперглікемія.
• Розлади нервової системи: доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
• Розлади кістково-м’язової системи та сполучної тканини: вивих голівки стегнової кістки. Вивих голівки стегнової кістки виникає частіше у пацієнтів з ендокринними порушеннями. Хвороба Легга — Кальве — Петреса, яка виникає частіше у низькорослих пацієнтів.
• Лабораторні аналізи: підвищення рівня лужної фосфотази в сироватці крові.

Повідомлення про небажані реакції на препарат

Після реєстрації лікарського засобу важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Лікарям рекомендується повідомляти про підозрювані побічні реакції до місцевих органів фармаконагляду.

Термін придатності Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання Нордітропін Норділет 10 мг/1,5 мл

До використання: зберігати в холодильнику (2 — 8°С) в зовнішній упаковці. Не заморожувати.

Після першої ін’єкції: зберігати або в холодильнику (2 — 8°С) до 4 тижнів, або при температурі не вище 25°С до 3 тижнів. Не заморожувати.

Не використовувати препарат, який був заморожений або піддавався дії високої температури.

Зберігати у захищеному від дії світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка

Багатодозова попередньо заповнена пластикова шприц-ручка, яка містить вмонтований картридж об’ємом 1,5 мл. Картридж знизу закрито гумовим поршнем, а зверху — ламінованим гумовим диском, який герметизовано алюмінієвим ковпачком.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

А/Т Ново Нордіск.

Місцезнаходження виробника

А/Т Ново Нордіск

Ново Аллє, Багсваерд, 2880, Данія.

Novo Nordisk A/S

Novo Alle, Bagsvaerd, 2880, Denmark.