Search

    Увага! Срок дії реєстраційного посвідчення UA/15921/01/01, UA/15921/01/02, UA/15921/01/03 закінчився 27.04.2022

    Люгабалін інструкція із застосування

    Офіційна інструкція лікарського засобу Люгабалін капсули 75 мг, 150 мг, 300 мг. Опис та застосування Ljugabalіn, аналоги та відгуки. Інструкція Люгабалін капсули затверджена виробником.

    Склад

    діюча речовина: прегабалін;

    1 капсула містить 75 мг або 150 мг, або 300 мг прегабаліну;

    допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, тальк.

    Лікарська форма

    Капсули.

    Основні фізико-хімічні властивості:

    - капсули по 75 мг: капсули розміру 4 з темно-коричневим ковпачком та білим корпусом із маркуванням чорним кольором «PG» на ковпачку та «75» на корпусі, що містять порошок білого або майже білого кольору;

    - капсули по 150 мг: капсули розміру 2 з білим ковпачком та білим корпусом із маркуванням чорним кольором «PG» на ковпачку та «150» на корпусі, що містять порошок білого або майже білого кольору;

    - капсули по 300 мг: капсули розміру 0 з темно-коричневим ковпачком та білим корпусом із маркуванням чорним кольором «PG» на ковпачку та «300» на корпусі, що містять порошок білого або майже білого кольору.

    Фармакотерапевтична група

    Протиепілептичні засоби.

    Код АТХ N03A X16.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Діюча речовина — прегабалін, — є аналогом гамма-аміномасляної кислоти ((S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота).

    Механізм дії.

    Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2-d білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі.

    Фармакокінетика.

    Фармакокінетичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовують протиепілептичні препарати, та пацієнтів з хронічним болем.

    Абсорбція.

    Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації у плазмі крові протягом 1 години після разового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90 % і більше та не залежить від дози. Після багаторазового застосування рівноважний стан досягається через 24—48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (Cmax) приблизно на 25—30 % і подовження tmax приблизно на 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

    Розподіл.

    Доклінічні дослідження показали, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у тварин. Прегабалін також проникає крізь плаценту у тварин і виділяється в молоко тварин у період лактації. У людини уявний об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

    Метаболізм.

    У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози радіоактивно міченого прегабаліну близько 98 % радіоактивних речовин виводиться з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. N-метильований дериват прегабаліну — основний метаболіт препарату, який визначався в сечі, — становив 0,9 % від введеної дози. Під час доклінічних досліджень рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер не відбувалося.

    Виведення.

    Прегабалін виводиться із системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну.

    Пацієнтам з порушеною функцією нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідно коригувати дози препарату.

    Лінійність/нелінійність.

    Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (менше 20 %). Фармакокінетика багаторазових доз є передбачуваною на підставі даних, отриманих при введенні одноразової дози. Таким чином, немає потреби в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.

    Стать.

    Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

    Ниркова недостатність.

    Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу — приймати додаткову дозу.

    Печінкова недостатність.

    Спеціальні дослідження фармакокінетики за участю пацієнтів з печінковою недостатністю не проводились. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться із сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могло значно впливати на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

    Клінічні характеристики

    Люгабалін Показання

    Невропатичний біль.

    Для лікування невропатичного болю у дорослих при ушкодженні периферичної та центральної нервової системи.

    Епілепсія.

    Як додаткова терапія парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.

    Генералізований тривожний розлад.

    Для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

    Фіброміалгія.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-яких допоміжних речовин.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Оскільки прегабалін переважно екскретується в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2 % дози виділяється із сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

    Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз.

    У дослідженнях in vivo не спостерігали значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном чи етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

    Пероральні контрацептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол.

    Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та/або етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з препаратів.

    Лікарські засоби, що впливають на ЦНС.

    Прегабалін може посилити дію етанолу та лоразепаму. У дослідженнях одночасне введення багаторазових пероральних доз прегабаліну з оксикодоном, лоразепамом або етанолом не призводило до клінічно значущого впливу на функцію дихання. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про виникнення дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Прегабалін, ймовірно, посилює порушення когнітивних та основних рухових функцій, спричинені застосуванням оксикодону.

    Пацієнти літнього віку.

    Спеціальні дослідження фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих.

    Особливості застосування

    Пацієнти з цукровим діабетом.

    Відповідно до сучасної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час застосування прегабаліну, можуть потребувати корекції дози гіпоглікемізуючих лікарських засобів.

    Реакції гіперчутливості.

    Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, зокрема ангіоневротичного набряку. За наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, слід негайно припинити застосування прегабаліну.

    Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки.

    Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падінь) у пацієнтів літнього віку. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про втрату свідомості, сплутаність свідомості, а також порушення психіки. Тому пацієнтам слід порадити бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі впливи лікарського засобу.

    Розлади зору.

    Під час досліджень про нечіткість зору частіше повідомляли пацієнти, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. У ході офтальмологічних досліджень частота погіршення гостроти зору та змін полів зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо.

    Після виходу препарату на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, зокрема втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Після припинення застосування прегабаліну симптоми з боку органів зору можуть зникнути або зменшитись.

    Ниркова недостатність.

    Повідомлялося про випадки ниркової недостатності. Іноді цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.

    Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів.

    Даних щодо відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами в результаті додавання до лікування прегабаліну недостатньо, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.

    Симптоми відміни.

    У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.

    Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або невдовзі після припинення його застосування.

    Стосовно припинення довгострокового лікування прегабаліном немає жодних даних про частоту та тяжкість симптомів відміни, пов’язаних з тривалістю застосування прегабаліну та його дозою.

    Застійна серцева недостатність.

    Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція здебільшого спостерігалася під час лікування прегабаліном невропатичного болю у пацієнтів літнього віку із серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін таким пацієнтам. При припиненні застосування прегабаліну це явище може зникнути.

    Лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку.

    Під час лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку центральної нервової системи та особливо сонливості була підвищеною. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину слід взяти до уваги при призначенні прегабаліну таким пацієнтам.

    Суїцидальне мислення та поведінка.

    Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами з приводу певних показань. Метааналіз рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав незначне підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають можливості його існування для прегабаліну.

    Тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо появи ознак суїцидального мислення і поведінки та призначати відповідне лікування у разі їх виникнення. Пацієнти (та особи, що доглядають за ними) повинні звернутися по медичну допомогу у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки.

    Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту.

    Після виходу препарату на ринок повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запори, наприклад з опіоїдними анальгетиками. При комбінованому застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

    Адиктивний потенціал.

    Випадки зловживання невідомі. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з наркотичною залежністю в анамнезі. Слід спостерігати за пацієнтами щодо виникнення симптомів залежності від прегабаліну.

    Енцефалопатія.

    Випадки енцефалопатії виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть викликати енцефалопатію.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Жінки репродуктивного віку/засоби контрацепції для жінок і чоловіків.

    Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, слід використовувати ефективні засоби контрацепції.

    Вагітність.

    Немає достовірних даних щодо застосування прегабаліну вагітним жінкам.

    Дослідження на тваринах свідчили про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

    Препарат не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для жінки явно перевищує можливий ризик для плода.

    Годування груддю.

    Невідомо, чи екскретується прегабалін у грудне молоко людини. Проте прегабалін було виявлено в молоці тварин. Тому не рекомендується годувати дитину груддю в період лікування прегабаліном.

    Репродуктивна функція.

    Немає клінічних відомостей щодо впливу прегабаліну на репродуктивну функцію жінок.

    Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові учасники чоловічої статі отримували дозу прегабаліну 600 мг на добу. Після 3-місячного лікування жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

    Дослідження фертильності продемонструвало наявність негативного впливу на репродуктивну функцію самок тварин та наявність негативного впливу на репродуктивну функцію та розвиток самців щурів. Клінічна значущість цих результатів невідома.

    Пацієнти літнього віку (понад 65 років).

    Кліренс прегабаліну має тенденцію до зниження з віком. Це зниження кліренсу прегабаліну після перорального застосування узгоджується зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаного зі збільшенням віку. Пацієнти з порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, можуть потребувати зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1). У пацієнтів літнього віку можливе більш часте виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, порушення координації, летаргія.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

    Препарат може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Препарат може викликати запаморочення і сонливість та може впливати на здатність керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами або робіт зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльності доти, доки не стане відомо, чи цей лікарський засіб впливає на їхню здатність до виконання такої діяльності.

    Спосіб застосування Люгабалін та дози

    Дози.

    Діапазон доз може змінюватися в межах 150—600 мг на добу. Дозу розділяють на 2 або 3 прийоми.

    Невропатичний біль.

    Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розділеної на 2 прийоми. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після інтервалу від 3 до 7 днів, а за потреби — до максимальної дози 600 мг на добу після додаткового 7-денного інтервалу.

    Епілепсія.

    Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розділеної на 2 прийоми. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Через ще один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.

    Генералізований тривожний розлад.

    Доза, яку розділяють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150—600 мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовження лікування.

    Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Через ще один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.

    Припинення лікування прегабаліном.

    Відповідно до сучасної клінічної практики, за необхідності припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань.

    Пацієнти з нирковою недостатністю.

    Прегабалін виводиться з системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну, зменшення дози пацієнтам з порушеною функцією нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), як зазначено в таблиці 1 і визначено за формулою:

    Дози пацієнтам з порушеною функцією нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), як зазначено в таблиці

    Прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю 1).

    Таблиця 1

    Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок

    Кліренс креатиніну (CLcr), (мл/хв)

    Загальна добова доза прегабаліну*

    Режим дозування

    Початкова доза (мг/добу)

    Максимальна доза (мг/добу)

    ≥ 60

    150

    600

    Двічі або тричі на добу

    ≥30—<60

    75

    300

    Двічі або тричі на добу

    ≥15—<30

    25—50**

    150

    Раз або двічі на добу

    <15

    25**

    75

    Раз на добу

    Додаткова доза після гемодіалізу (мг)

    25**

    100**

    Одноразово

    * Загальну добову дозу (мг/добу) слід розділити на кількість прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати кількість препарату на один прийом.

    ** Застосовувати прегабалін у відповідному дозуванні.

    Фіброміалгія

    Звичайно доза препарату для більшості пацієнтів становить 300—450 мг на добу за 2 прийоми. Для деяких хворих може бути необхідною доза 600 мг на добу. Прийом препарату слід починати з дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг/добу) та можна підвищувати залежно від ефективності та переносимості до 150 мг 2 рази на добу (300 мг/добу) протягом одного тижня. Пацієнтам, для яких дозування 300 мг/добу недостатньо ефективне, дозу можна підвищити до 225 мг 2 рази на добу (450 мг/добу). Якщо необхідно, дозу можна підвищити ще через тиждень до максимальної — 600 мг/добу.

    Пацієнти з печінковою недостатністю.

    Для пацієнтів з печінковою недостатністю необхідності в корекції дози немає.

    Застосування пацієнтам літнього віку (понад 65 років).

    Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібне зменшення дози прегабаліну.

    Спосіб застосування.

    Препарат приймають незалежно від прийому їжі.

    Препарат призначений виключно для перорального застосування.

    Діти

    Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 років) не були встановлені. Даних немає.

    Передозування

    Найчастішими побічними реакціями у разі передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій.

    Зрідка повідомлялося про випадки коми.

    Лікування передозування прегабаліном полягає у загальних підтримуючих заходах та за потреби може включати гемодіаліз.

    Побічні реакції

    Найчастішими побічними реакціями, що призвели до припинення застосування прегабаліну, були запаморочення та сонливість.

    У таблиці 2 наведено всі побічні реакції, які виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше, ніж в одного пацієнта; ці побічні реакції перераховані за класами систем органів та частотою виникнення (дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); рідкісні (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції подано в порядку зменшення тяжкості.

    Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та/або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

    Під час лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливості була підвищеною.

    Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, позначено курсивом у графі «Частота невідома».

    Таблиця 2

    Клас системи органів

    Побічні реакції на препарат

    Інфекції та інвазії

    Нечасті

    Назофарингіт

    З боку системи крові та лімфатичної системи

    Поодинокі

    Нейтропенія

    З боку імунної системи

    Частота невідома

    Підвищена чутливість, ангіоневротичний набряк, алергічна реакція

    З боку обміну речовин, метаболізму

    Часті

    Підвищений апетит

    Нечасті

    Втрата апетиту, гіпоглікемія

    З боку психіки

    Часті

    Ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, зниження лібідо, дезорієнтація, безсоння

    Нечасті

    Галюцинації, панічні атаки, збудження, неспокій, депресія, пригнічений настрій, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія

    Поодинокі

    Розгальмовування, піднесений настрій

    Частота невідома

    Агресія

    З боку нервової системи

    Дуже часті

    Запаморочення, сонливість

    Часті

    Атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, погіршення пам’яті, порушення уваги, парестезії, седативний ефект, порушення рівноваги, в’ялість, головний біль

    Нечасті

    Втрата свідомості, ступор, міоклонія, психомоторна гіперактивність, агевзія, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення мовлення, гіпорефлексія, гіпестезія, амнезія, гіперестезія, відчуття печіння, навколоротова парестезія, міоклонус, гіпалгезія

    Поодинокі

    Гіпокінезія, паросмія, дисграфія, залежність, манія, мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна—Барре, інтракраніальна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну

    Частота невідома

    Втрата свідомості, порушення психіки, судоми, погане самопочуття

    З боку органів зору

    Часті

    Нечіткість зору, диплопія, кон’юктивіт

    Нечасті

    Порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, погіршення гостроти зору, біль в очах, астенопія, сухість очей, посилена сльозотеча, порушення акомодації, блефарит, крововилив в очне яблуко, світочутливість, набряк сітківки

    Поодинокі

    Втрата периферичного зору, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, фотопсії, подразнення очей, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт

    Частота невідома

    Втрата зору, кератит

    З боку органів слуху та вестибулярного апарату

    Часті

    Вертиго

    Нечасті

    Гіперакузія

    З боку серцево-судинної системи

    Нечасті

    Тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, припливи, гарячі припливи, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія

    Поодинокі

    Синусова тахікардія, синусова брадикардія, синусова аритмія, відчуття холоду у кінцівках

    Частота невідома

    Застійна серцева недостатність, подовження інтервалу QT

    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

    Нечасті

    Задишка, сухість слизової носа

    Поодинокі

    Носова кровотеча, стиснення в горлі, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, ларингоспазм, фаринголарингеальний біль, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання

    Частота невідома

    Набряк легенів

    З боку травної системи

    Часті

    Блювання, сухість у роті, запор, метеоризм, гастроентерит

    Нечасті

    Здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, набряк язика, ректальна кровотеча

    Поодинокі

    Асцит, панкреатит, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальні абсцеси

    Частота невідома

    Набряк язика, діарея, нудота

    З боку шкіри і підшкірної тканини

    Нечасті

    Папульозне висипання, гіпергідроз, пролежні, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикулобульозний висип

    Поодинокі

    Кропив’янка, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики

    Частота невідома

    Синдром Стівенса — Джонсона, свербіж

    З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини

    Нечасті

    Посіпування м’язів, набряк суглобів, судоми м’язів, міалгія, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, ригідність м’язів

    Поодинокі

    Рабдоміоліз, спазм у шийному відділі, біль у шиї

    З боку сечовидільної системи

    Нечасті

    Нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит

    Поодинокі

    Ниркова недостатність, олігурія, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит

    Частота невідома

    Затримка сечовипускання

    З боку репродуктивної системи та молочних залоз

    Часті

    Еректильна дисфункція, імпотенція

    Нечасті

    Затримка еякуляції, сексуальна дисфункція, лейкорея, менорагія, метрорагія

    Поодинокі

    Аменорея, виділення з молочних залоз, біль у молочних залозах, дисменорея, збільшення молочних залоз, цервіцит, баланіт, епідидиміт

    Частота невідома

    Гінекомастія

    Загальні розлади

    Часті

    Порушення ходи, відчуття сп’яніння, підвищена втомлюваність, периферичні набряки, набряки

    Нечасті

    Падіння, відчуття стиснення у грудях, загальна слабкість, відчуття спраги, біль, відчуття нездужання, озноб, абсцес, целюліт, реакції фоточутливості

    Поодинокі

    Генералізований набряк, підвищення температури тіла, анфілактоїдні реакції, гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок

    Частота невідома

    Набряк обличчя

    Дослідження

    Часті

    Збільшення маси тіла

    Нечасті

    Підвищення рівня креатинфосфокінази у крові, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, зменшення кількості тромбоцитів

    Поодинокі

    Підвищення рівня глюкози у крові, зменшення вмісту калію у крові, зменшення рівня лейкоцитів у крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження маси тіла

    У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.

    Стосовно припинення довгострокового лікування прегабаліном немає жодних даних про частоту та тяжкість симптомів відміни, пов’язаних з тривалістю застосування прегабаліну та його дозою.

    Термін придатності Люгабалін

    2 роки.

    Умови зберігання Люгабалін

    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 14 капсул у блістері, по 2 або по 4 блістери у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Люпін Лімітед.

    Місцезнаходження виробника

    ПЛОТ №15‑Б, ФЕЙЗ 1А, ВЕРНА ІНДАСТРІАЛ ЕРІЯ, ВЕРНА, САЛЬЦЕТ, ІНД - 403722, Індія.

    Подальша інформація

    Пам'ятайте, зберігайте ці та всі інші ліки в недоступному для дітей місці, ніколи не передавайте свої ліки іншим і використовуйте Люгабалін тільки за призначенням.

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин.

    Увага! Ця інструкція для медичного застосування лікарського засобу є офіційною інструкцією виробника Люпін Лімітед.

    • Люпін Лімітед
    Тип данихВідомості з реєстру
    Торгівельне найменування: Люгабалін
    Виробник: Люпін Лімітед
    Форма випуску: капсули по 75 мг, 150 мг або 300 мг № 28 (14х2) або № 56 (14х4) у блістерах
    Реєстраційне посвідчення: UA/15921/01/01, UA/15921/01/02, UA/15921/01/03
    Дата початку: 27.04.2017
    Дата закінчення: 27.04.2022
    Міжнародне непатентоване найменування: Pregabalin
    Умови відпуску: за рецептом
    Склад: 1 капсула містить 75 мг, 150 мг або 300 мг прегабаліну
    Фармакотерапевтична група: Протиепілептичні засоби.
    Код АТС:N03AX16
    Заявник: Люпін Лімітед
    Країна заявника: Індія
    Адреса заявника: Калпатару Інспайр, 3-й поверх, Офф Вестерн Експрес Хайвей, Сантакруз (Іст), Мумбай - 400 055, Індія
    Тип ЛЗ: Звичайний
    ЛЗ біологічного походження: Нi
    ЛЗ рослинного походження: Нi
    Гомеопатичний ЛЗ: Нi
    Тип МНН: Моно
    Дострокове припинення Нi