Search

    Фенстуд інструкція із застосування

    Офіційна інструкція лікарського засобу Фенстуд розчин 50 мкг/мл. Опис та застосування Fenstud, аналоги та відгуки. Інструкція Фенстуд розчин затверджена виробником.

    Склад

    діюча речовина: fentanyl;

    1 мл розчину містить фентанілу цитрату еквівалентно фентанілу 50 мкг;

    допоміжні речовини : кислота лимонна безводна, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма

    Розчин для ін’єкцій.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

    Фармакотерапевтична група

    Засоби для опіоїдної анестезії.

    Код АТХ N01А Н01.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Фентаніл є синтетичним опіоїдним болезаспокійливим засобом, який подібний до морфіну. Йому притаманна швидка і короткочасна болезаспокійлива дія. При парантеральному введенні фентаніл спричиняє виражену аналгезію, пригнічення дихання, брадикардію та інші характерні для морфіну ефекти (блювання, запор, фізичну залежність, деякі вагусні ефекти та седацію різного ступеня). Максимальний ефект триває приблизно 30 хвилин.

    Фармакокінетика.

    Фармакокінетичні параметри фентанілу:

    — зв’язок з протеїнами плазми крові‒80 %;

    — об’єм розподілу ‒ 4,0 ± 0,4 л/кг; кліренс‒13 ± 2 мл/хв/кг;

    — виділення із сечею ‒ 8 %;

    — кінцевий період напіввиведення ‒ 141 ‒‒ 853 хвилини.

    Клінічні характеристики

    Фенстуд Показання

    Фенстуд застосовується:

    — у малих дозах — для знеболювання під час малих операцій;

    — у великих дозах — для знеболювання та зменшення частоти спонтанного дихання при штучній вентиляції легень;

    — у комбінації з нейролептичними засобами — для нейролептаналгезії;

    — для полегшення тяжких болів, наприклад болю при інфаркті міокарда.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до діючої речовини, до інших морфіноміметичних засобів або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.Пригнічення дихання, обструктивні хвороби, травми голови, підвищений внутрішньочерепний тиск. Наркоманія. Печінкова недостатність. Застосування з інгібіторами моноаміноксидази (ІМАО) одночасно або протягом 2 тижнів після припинення застосування ІМАО.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Вплив інших лікарських засобів на дію фентанілу

    Дію фентанілу, що пригнічує дихання, може посилити або подовжити застосування опіоїдів (для премедикації), барбітуратів, бензодіазепінів, нейролептичних засобів, летких галогенів та інших неселективних депресантів центральної нервової системи (ЦНС) (наприклад алкоголю).

    Якщо пацієнт застосував депресанти ЦНС, доза фентанілу повинна бути меншою за звичайну.

    Фентаніл швидко та широко метаболізується за допомогою CYP3A4. Ітраконазол (потужний інгібітор CYP3A4) при застосуванні всередину у дозі 200 мг/день протягом 4 днів значною мірою не впливав на фармакокінетику фентанілу, який був введений внутрішньовенно.

    Ритонавір (один із найпотужніших інгібіторів CYP3A4) при застосуванні всередину на 2/3 зменшував кліренс фентанілу, який був введений внутрішньовенно. Проте одноразове внутрішньовенне введення не впливало на максимальну концентрацію фентанілу.

    При одноразовому застосуванні фентанілу одночасно із сильним інгібітором CYP3A4, наприклад ритонавіром, необхідно ретельно спостерігати за пацієнтом.

    При одночасному застосуванні фентанілу із флуконазолом або вориконазолом (інгібітори CYP3A4 середньої сили) може посилитися дія фентанілу.

    При тривалому застосуванні фентанілу одночасно із інгібіторами CYP3A4 може виникнути необхідність зменшити дозу фентанілу для уникнення його накопичення, що підвищує ризик тривалого або уповільненого пригнічення дихання.

    У пацієнтів, які не отримували антихолінергічні засоби в достатній кількості, а також у разі одночасного застосування фентанілу з міорелаксантами без ваголітичного ефекту може розвинутися брадикардія та зупинка діяльності серця. Брадикардію можливо усунути атропіном.

    Одночасне застосування із дроперидолом може частіше спричиняти артеріальну гіпотензію.

    Блокатори кальцієвих каналів (наприклад: дилтіазем, верапаміл) можуть збільшити концентрацію фентанілу у плазмі крові, в результаті посилюючи ефекти опіоїдів.

    Застосування при ввідному наркозі магнію сульфату у додаток до фентанілу значно покращує умови інтубації без застосування міорелаксантів.

    Сік грейпфрута уповільнює метаболізм фентанілу, таким чином зменшуючи його дію.

    Серотонінергічні засоби

    Одночасне застосування фентанілу та серотонінергічних засобів, наприклад селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (ІЗЗСН) та ІМАО, збільшує ризик розвитку серотонінового синдрому — потенційно небезпечного для життя стану.

    Вплив фентанілу на дію інших лікарських засобів

    Після застосування фентанілу слід зменшити дози інших депресантів ЦНС.

    При одночасному застосуванні з фентанілом значно (у 2—3 рази) зростає концентрація етомідату у плазмі крові. При одночасному застосуванні з фентанілом загальний плазмовий кліренс етомідату та об’єм розподілу зменшується у 2—3 рази, напіввиведення залишається незміненим.

    Одночасне внутрішньовенне введення фентанілу та мідазоламу спричиняє збільшення термінального періоду напіввиведення з плазми мідазолату та зменшення плазмового кліренсу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів з фентанілом може виникнути необхідність зменшити їх дози.

    Особливості застосування

    Застереження

    Може розвинутися наркотична залежність та схильність до зловживань.

    Толерантність, фізична і психологічна залежність може розвиватися при повторному введенні опіоїдів. Ризики збільшуються у пацієнтів з анамнезом зловживання наркотичними речовинами (включаючи зловживання наркотиками, алкоголем або залежністю).

    Синдром відміни.

    Повторне введення через короткий проміжок часу протягом тривалих періодів може спричинити розвиток синдрому відміни після припинення терапії, що може проявлятися появою таких побічних ефектів, як нудота, блювота, діарея, тривожність, озноб, тремор та пітливість.

    Після внутрішньовенного введення фентанілу може різко знизитися артеріальний тиск, особливо у пацієнтів із гіповолемією. Ця дія минає. Слід проводити необхідні заходи для підтримки стабільного артеріального тиску.

    При введенні доз фентанілу, які перевищують 200 мкг, розвивається тяжке пригнічення дихання. Цей та інші фармакологічні ефекти фентанілу можливо усунути, застосовуючи специфічні антагоністи наркотичних засобів (наприклад налоксон). Можливе введення додаткових доз антагоністів наркотичних засобів, оскільки пригнічення дихання може зберегтися довше часу дії опіоїдного антагоніста.

    У пацієнтів, які не отримали антихолінергічні засоби в достатній кількості, а також при одночасному введенні фентанілу та м’язових релаксантів без ваголітичного ефекту може з’явитися брадикардія та зупинитися серце. Брадикардію можливо усунути атропіном.

    Можлива м’язова ригідність (морфіноподібний ефект). Для запобігання ригідності, яка може зачепити м’язи грудної клітки, слід:

    — вводити препарат внутрішньовенно повільно (зазвичай достатньо малими дозами);

    — здійснювати премедикацію бензодіазепінами;

    — вводити міорелаксанти.

    Можливі (міо)клонічні рухи, не пов’язані з епілепсією.

    Особливі застереження

    Фентаніл можна вводити тільки у випадках, коли можливий контроль дихання кваліфікованим спеціалістом.

    Для пацієнтів із myasthenia gravis перед проведенням загальної анестезії, а також під час анестезії, якщо вона включає внутрішньовенне введення фентанілу, необхідно оцінити доцільність застосування рекомендованих антихолінергічних засобів та засобів, які викликають нейромʼязову блокаду.

    Пацієнтам літнього віку та ослабленим хворим слід зменшити дозу фентанілу.

    Слід обережно підбирати дози пацієнтам із гіпотиреозом, захворюваннями легенів, зниженим резервним об’ємом легень, порушеннями діяльності печінки або нирок, а також залежним від алкоголю пацієнтам; може потребуватися тривалий нагляд за пацієнтом у післяопераційний період.

    Пацієнтам, які тривало застосовують терапію опіоїдами, та пацієнтам із опіоїдною залежністю в анамнезі можуть бути необхідні більші дози.

    Пацієнти повинні бути проінформовані про особливості дії фентанілу та нейролептичних засобів (наприклад, дроперидолу) при їх одночасному застосуванні, особливо про відмінність тривалості їх дії. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів частіше спостерігаються випадки гіпотензії. Нейролептичні засоби можуть викликати появу екстрапірамідних симптомів, які можливо усунути за допомогою протипаркінсонічних засобів.

    Також, як і інші опіоїди, внаслідок антихолінергічної дії фентаніл може спричиняти підвищення тиску у жовчовивідних протоках та в деяких випадках ‒ спазми сфінктера Одді.

    Застосування фентанілу під час пологів може спричинити пригнічення дихання у новонародженого.

    Також, як і у разі застосування усіх потужних опіоїдів, повна аналгезія пов’язана із вираженим пригніченням дихання, яке може зберегтися або відновитися у ранній післяопераційний період. Після застосування великих доз фентанілу або застосування фентанілу у вигляді інфузії, слід дотримуватися обережності для забезпечення пацієнту відповідного спонтанного дихання після відновлення від наркозу ще до його переміщення.

    Реанімаційне обладнання, а також антагоністи опіоїдів, повинні бути у швидкому доступі. Гіпервентиляція під час анестезії може змінити реакцію пацієнта на СО2, таким чином впливаючи на дихання після операції.

    Слід уникати швидкого болюсного введення опіоїдів пацієнтам з порушеннями діяльності мозку. У таких пацієнтів короткочасне зниження кров’яного тиску іноді спричиняє короткочасне зниження внутрішньомозкового кров’яного тиску.

    Серотоніновий синдром

    Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні фентанілу з лікарськими засобами, які впливають на серотонінергічну нейропередачу.

    При одночасному застосуванні із серотонінергічними засобами, наприклад СІЗЗС, ІЗЗСН та засобами, які послаблюють метаболізм серотоніну (у тому числі ІМАО), може розвинутися стан, небезпечний для життя, ‒ серотоніновий синдром. Він може проявитися при застосуванні фентанілу у рекомендованих дозах.

    Серотоніновий синдром може включати зміни психічного стану (наприклад: збудження, галюцинації, кому), нестабільність вегетативної нервової системи (наприклад: тахікардію, лабільний артеріальний тиск, гіпертермію), нейромʼязові порушення (наприклад, посилення рефлексів, порушення координації, ригідність) та/або симптоми з боку травної системи (наприкладн нудоту, блювання, пронос).

    При підозрі на серотоніновий синдром може бути необхідним швидке припинення застосування фентанілу.

    Застосування у період вагітності або годування груддю

    Вагітність. Немає достатніх даних про застосування фентанілу вагітним. Фентаніл може проникати через плаценту на ранній стадії вагітності. Дослідження на тваринах довели репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

    Оскільки фентаніл проникає через плаценту, його не рекомендують застосовувати під час пологів (також у випадку кесаревого розтину), оскільки дихальний центр плода особливо чутливий до опіоїдів.

    Годування груддю. Фентаніл проникає у грудне молоко, тому введення лікарського засобу протипоказано.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

    Якщо пацієнта швидко виписують із лікарні, його слід попередити про те, що не можна керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми протягом 24 годин після застосування лікарського засобу.

    Спосіб застосування Фенстуд та дози

    Дозу підбирають індивідуально залежно від віку, маси тіла, фізичного стану пацієнта, супутніх захворювань пацієнта, застосування інших лікарських засобів, виду хірургічного втручання та виду анестезії.

    Фентаніл можна вводити тільки у тих випадках, коли можливий контроль дихання кваліфікованим спеціалістом.

    Фентаніл вводять внутрішньовенно як у вигляді болюсної ін’єкції, так і у вигляді інфузії, а також внутрішньомʼязово.

    Внутрішньовенно лікарський засіб можливо застосовувати дорослим і дітям.

    Дорослі пацієнти

    Рекомендовані дози

    Початкова доза

    Додаткова доза

    Спонтанне дихання

    50‒200 мкг

    50 мкг

    Штучна вентиляція легень

    300‒3500 мкг

    100‒200 мкг

    Дози, які перевищують 200 мкг, застосовують тільки у випадку анестезії. Для премедикації розчин Фенстуд можливо вводити внутрішньомʼязово по 1‒2 мл за 45 хвилин до анестезії.

    У хірургічних процедурах з низькою інтенсивністю болю внутрішньовенне введення 2 мл розчину Фенстуд пацієнтам без премедикації забезпечує достатню аналгезію тривалістю 10‒20 хвилин. Болюсне введення 10 мл розчину забезпечує аналгезію тривалістю приблизно 1 годину. Викликана аналгезія достатня для хірургічних процедур із болем помірної інтенсивності. Сильна аналгезія тривалістю від 4 до 6 годин досягається при введенні фентанілу в дозі 50 мкг/кг маси тіла, що достатньо для інтенсивних хірургічних маніпуляцій.

    Фенстуд можна вводити також у вигляді інфузій. Пацієнтам, яким проводять штучну вентиляцію легень, початкову дозу можна вводити у вигляді ступеневої інфузії, тобто 1 мкг/кг/хв протягом перших 10 хвилин, далі вводять 0,1 мкг/кг/хв. Початкову дозу можна вводити також у вигляді болюсної ін’єкції. Швидкість інфузії слід підібрати відповідно до індивідуальної реакції пацієнта; можливе зменшення швидкості інфузії. Якщо у післяопераційний період штучна вентиляція легень не передбачена, інфузію слід припинити приблизно за 40 хвилин до закінчення операції.

    Менша швидкість інфузії, наприклад 0,05‒0,08 мкг/кг/хв, необхідна, якщо збережене спонтанне дихання. Більшу швидкість інфузії (до 3 мкг/кг/хв) застосовують при операції на серці.

    Пацієнти літнього віку та ослаблені хворі

    Початкову дозу необхідно зменшити. Для визначення додаткових доз слід враховувати ефект початкової дози.

    Пацієнти з порушенням функції нирок та/або печінки

    Початкову дозу необхідно зменшити.

    Діти.

    Діти віком від 12 до 17 років: застосовують такі ж дози, як і для дорослих.

    Діти віком від 2 до 11 років:

    Вік

    Початкові дози

    Додаткові дози

    Спонтанне

    дихання

    2‒11 років

    1‒3 мкг/кг

    1‒1,25 мкг/кг

    Штучна вентиляція

    легень

    2‒11 років

    1‒3 мкг/кг

    1‒1,25 мкг/кг

    Препарат застосовують дітям для аналгезії під час операції, посилення анестезії при збереженні спонтанного дихання.

    Вид аналгезії, який застосовують дітям, що дихають спонтанно, слід використовувати тільки як метод анестезії або як частину седативних/аналгетичних методів за умови проведення аналгезії досвідченим спеціалістом, який здатний провести необхідну інтубацію при раптовій ригідності грудної клітки, а у випадку апное ‒ забезпечити дихання (див. розділ «Особливості застосування»).

    Діти

    Лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років.

    Передозування

    Симптоми. Симптоми передозування фентанілу зазвичай відображають його посилену фармакологічну дію. Залежно від індивідуальної чутливості спостерігають пригнічення дихання різного ступеня, яке варіює від брадипное до апное.

    Лікування. Гіповентиляція або апное: подача кисню, штучне дихання.

    Пригнічення дихання: слід ввести специфічний антагоніст наркотичного засобу (наприклад налоксон). Це не виключає негайного проведення заходів для лікування передозування.

    Пригнічення дихання може зберігатися довше дії антагоніста, тому може виникнути необхідність введення додаткової дози антагоніста наркотичного засобу.

    М’язова ригідність: слід внутрішньовенно ввести міорелаксант для полегшення штучного дихання.

    Слід ретельно спостерігати за станом пацієнта, зігріти й забезпечити введення відповідної кількості рідини. Якщо гіпотензія тяжка або тривала, слід розглянути імовірність гіповолемії. У разі гіповолемії слід застосувати парентеральні розчини.

    Побічні реакції

    Найчастіше спостерігають такі побічні дії: нудота, блювання, м’язова ригідність, артеріальна гіпотензія/гіпертензія, брадикардія та седація.

    Побічні реакції, які зазначені нижче, спостерігалися при застосуванні фентанілу під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період.

    Побічні реакції приводяться у відповідності до класифікації систем органів, а також за частотою виникнення (MedDRA): дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

    З боку імунної системи: частота невідома ‒ алергічні реакції (анафілактичний шок, анафілактична реакція, кропив’янка).

    З боку психіки: часто ‒ збудженість; нечасто ‒ ейфорія; дуже рідко ‒ безсоння, порушення сексуальної функції (послаблений статевий потяг); невідомо - делірія.

    З боку нервової системи: дуже часто ‒ м’язова ригідність (може зачепити також м’язи грудної клітки); часто — дискінезія, седація, запаморочення; нечасто — головний біль; частота невідома ‒ судоми, втрата свідомості, міоклонус.

    З боку органів зору: часто ‒ порушення зору.

    З блоку серцево-судинної системи: часто — брадикардія, тахікардія, аритмія; рідко ‒ асистолія.

    З боку системи крові: часто — артеріальна гіпотензія/гіпертензія, біль у венах, розширення кровоносних судин; нечасто ‒ флебіт, коливання артеріального тиску.

    З боку дихальної системи: часто ‒ пригнічення дихання, ларингоспазм, бронхоспазм, апное; нечасто ‒ гіпервентиляція, гикавка; рідко — повторне пригнічення дихання.

    З боку травн ого тракту: дуже часто — нудота, блювання.

    З боку шкіри: часто ‒ алергічний дерматит; частота невідома — свербіж.

    Загальні порушення та реакції в місці введення: нечасто — озноб, гіпотермія, невідомо — синдром відміни.

    Травми, отруєння та ускладнення, пов’язані з маніпуляціями: часто ‒ сплутаність свідомості після операцій; нечасто ‒ ускладнення у дихальних шляхах, пов’язані з анестезією.

    При тривалому застосуванні лікарського засобу може послабитися його дія (розвинутися звикання) та з’явитися залежність (див. розділ «Особливості застосування»).

    При застосуванні фентанілу разом із нейролептичними засобами можуть виникнути такі побічні дії: озноб та/або тріпотіння, занепокоєння, у післяопераційний період ‒ галюцинації та екстрапірамідні симптоми (див. розділ «Особливості застосування»).

    Термін придатності Фенстуд

    3 роки.

    Умови зберігання Фенстуд

    Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці, для захисту від дії світла.

    Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Несумісність.

    Фентаніл хімічно несумісний із засобами для ввідного наркозу тіопентоном та міорелаксантом через велику різницю рН розчинів.

    Упаковка

    По 2 мл в ампулі. По 10 ампул в контурній упаковці. По 1 контурній упаковці у картонній коробці.

    По 10 мл в ампулі. По 5 ампул в контурній упаковці. По 1 контурній упаковці у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Русан Фарма Лтд.

    Місцезнаходження виробника

    Кхасра № 122, МІ, Центральний Хоуптаун, Селакуі, Дехрадун — 248197, Уттаракханд, Індія.

    Подальша інформація

    Пам'ятайте, зберігайте ці та всі інші ліки в недоступному для дітей місці, ніколи не передавайте свої ліки іншим і використовуйте Фенстуд тільки за призначенням.

    Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин.

    Увага! Ця інструкція для медичного застосування лікарського засобу є офіційною інструкцією виробника Русан Фарма Лтд.

    Тип данихВідомості з реєстру
    Торгівельне найменування: Фенстуд
    Виробник: Русан Фарма Лтд
    Форма випуску: розчин для ін`єкцій, 50 мкг/мл, по 2 мл в ампулі; по 10 ампул в контурній упаковці; по 1 контурній упаковці в картонній коробці; по 10 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній упаковці; по 1 контурній упаковці в картонній коробці
    Реєстраційне посвідчення: UA/17919/01/01
    Дата початку: 06.02.2020
    Дата закінчення: 02.06.2025
    Міжнародне непатентоване найменування: Fentanyl
    Умови відпуску: за рецептом
    Склад: 1 мл розчину містить фентанілу цитрату еквівалентно фентанілу 50 мкг
    Фармакотерапевтична група: Засоби для опіоїдної анестезії.
    Код АТС:N01AH01
    Заявник: Русан Фарма Лтд
    Країна заявника: Індія
    Адреса заявника: 58-Д, Говт. Індастріал Істейт, Чаркоп, Кандівалі (Вест), Мумбай - 400067, Індія
    Тип ЛЗ: Звичайний
    ЛЗ біологічного походження: Нi
    ЛЗ рослинного походження: Нi
    Гомеопатичний ЛЗ: Нi
    Тип МНН: Моно
    Дострокове припинення Нi
    Код ATCНазва групи
    NЗасоби, що діють на нервову систему
    N01Анестетики
    N01AЗасоби для загальної анестезії
    N01AHНаркотичні анальгетики
    N01AH01 Фентаніл