Корінь Солодки чи АЦЦ що краще?

діюча речовина: солодки кореня екстракт сухий;

5 мл сиропу містить солодки кореня екстракту сухого (Glycyrrhizaе extractum siccum) ((4,0-5,0) : 1) (екстрагент-вода) (у перерахуванні на 8,0 % вміст 18β-гліциризинової кислоти) − 250 мг;

допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), калію сорбат, гліцерин, цукроза, гідроксиетилцелюлоза, кислота лимонна моногідрат, вода очищена.

діюча речовина: ацетилцистеїн;

1 мл розчину містить 20 мг ацетилцистеїну;

допоміжні речовини: метилпарабен (Е 218), натрію бензоат (Е 211), динатрію едетат, сахарин натрію, ароматизатор вишневий, натрію кармелоза, натрію гідроксид, вода очищена.

Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: в’язка рідина бурого кольору, зі специфічним запахом і смаком.

Розчин оральний.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, трохи в’язкий розчин з ароматом вишні.

Препарати, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Відхаркувальні засоби.

Код АТХ R05C A.

Муколітичні засоби.

Код АТХ R05C B01.

Фармакодинаміка.

Корінь солодки голої містить гліциризин, калієву та кальцієву солі гліциризинової кислоти, флавонові глікозиди (ліквіритин, ліквіритигенін, ліквіритозид). Відхаркувальна дія препаратів солодки пов’язана з вмістом гліциризину, що стимулює активність вiйчастого епітелію трахеї та бронхів, посилює секреторну функцію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Спазмолітична дія препарату на гладенькі м’язи дихальних шляхів зумовлена наявністю флавонових сполук, серед яких найактивнішим є ліквіритозид; протизапальний (кортикостероїдоподібний) ефект зумовлений наявністю гліциризинової кислоти, що вивільняється при гідролізі гліциризину.

Фармакокінетика.

Не вивчалася.

Фармакодинаміка.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) – муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та до зменшення в’язкості слизу і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність при наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону – важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від деяких цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму у печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі – змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька – близько 10 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–3 години після прийому. Зв’язування з білками плазми – приблизно 50 %. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

Період напіввиведення визначається головним чином швидкою біотрансформацією у печінці і становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки період напіввиведення подовжується до 8 годин.

У складі комплексної терапії інфекційно-запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем та утрудненим відходженням мокротиння (хронічні та гострі бронхіти, бронхопневмонія, бронхоектатична хвороба).

Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, при яких необхідне зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

• Індивідуальна підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату;
• порушення функції печінки та нирок;
• гіпокаліємія;
• артеріальна гіпертензія;
• тяжка ступінь ожиріння.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення бронхіальної астми.

Гіпокаліємія (у результаті надмірного застосування кореня солодки) може посилюватися при взаємодії з серцевими глікозидами, антиаритмічними препаратами та препаратами, які впливають на серцевий ритм (наприклад, хінідин).

При сумісному застосуванні з препаратами, що зумовлюють розвиток гіпокаліємії (тіазидні та петльові діуретики, адренокортикостероїди та проносні лікарські засоби), може бути порушення електролітного балансу. Тому не слід застосовувати тривалий час Солодки кореня сироп одночасно з переліченими вище лікарськими засобами.

Солодки кореня сироп може протидіяти ефектам антигіпертензивних препаратів.

При одночасному застосуванні будь-яких інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Дослідження взаємодії проводили тільки з участю дорослих.

Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення кашльового рефлексу.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше 2 годин. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати гіпотензію, яка може мати важкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.

Ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичну дію парацетамолу.

Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.

Вплив на лабораторні дослідження.

Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та на визначення кетонових тіл у сечі.

З обережністю застосовувати пацієнтам, хворим на цукровий діабет, через вміст цукру у сиропі.

5 мл сиропу містять 0,142 хлібної одиниці.

Не рекомендується застосовувати препарат протягом тривалого часу, оскільки це може призводити до порушень водно-сольового обміну, набряків.

Пацієнти, які приймають Солодки кореня сироп, не повинні приймати інші продукти, що містять солодку, оскільки можуть виникнути серйозні побічні явища, такі як затримка рідини, гіпокаліємія, гіпертонія, порушення серцевого ритму.

Не рекомендується одночасне застосування з діуретиками, серцевими глікозидами, кортикостероїдами, стимулюючими проносними засобами або іншими ліками, які можуть погіршити електролітний дисбаланс (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Препарат містить у своєму складі калію сорбат, тому слід бути обережним при застосуванні пацієнтам з порушенням функції нирок або тим, хто дотримується дієти з контрольованим вмістом калію.

Препарат містить у своєму складі натрію бензоат (Е 211), тому слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса-Джонсона і Лайєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому у разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо його подальшого прийому.

Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо у разі супутнього прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

З обережністю слід призначати ацетилцистеїн пацієнтам із бронхіальною астмою в анамнезі.

Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.

Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.

Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для дiючої речовини.

Препарат містить допоміжну речовину метилпарабен (Е 218), що може спричиняти алергічні реакції (можливо, відстрочені у часі).

1 мл розчину орального містить 1,78 ммоль (41,02 мг) натрію. Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, що потребують обмеженої за вмістом натрію (низький вміст натрію/низький вміст солі) дієти.

Препарат протипоказаний у період вагітності, оскільки солодка гола підвищує рівень естрогенів, внаслідок чого порушується гормональний баланс. Стимулює активність матки. У великих дозах чинить ембріотоксичний ефект.

При необхідності прийому препарату жінкам, які годують груддю, на період лікування годування груддю слід припинити.

У період вагітності або годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе тільки у разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Не впливає на здатність керувати автотранспортом та потенційно небезпечними механізмами.

Не впливає.

Солодки кореня сироп застосовувати внутрішньо після прийому їжі 3-4 рази на добу. Перед застосуванням препарат не розводити, проте після прийому запивати достатньою кількістю рідини (чаю або теплої води).

Дорослим і дітям віком від 12 років рекомендується приймати по 15 мл сиропу на прийом;

дітям віком від 1 до 3 років − 2,5 мл на прийом;

дітям віком від 4 до 6 років − 2,5-5 мл на прийом;

дітям віком від 7 до 9 років − 5-7,5 мл на прийом;

дітям віком від 10 до 12 років − 7,5-10 мл на прийом.

Дозу препарату вимірювати за допомогою дозувальної ложки.

Тривалість курсу лікування визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням характеру, ступеня тяжкості та особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту і переносимості препарату.

Рекомендований режим прийому препарату АЦЦ®, розчин оральний.

Дорослі та діти віком від 12 років.

По 10 мл розчину 2-3 рази на добу (еквівалент 400-600 мг ацетилцистеїну на добу).

Діти віком від 2 до 6 років.

По 5 мл розчину 2-3 рази на добу (еквівалент 200-300 мг ацетилцистеїну на добу).

Діти віком від 6 до 12 років.

По 10 мл розчину 2-3 рази на добу (еквівалент 400-600 мг ацетилцистеїну на добу).

10 мл розчину орального відповідають половині мірного ковпачка або 2 шприцам.

Спосіб застосування.

АЦЦ®, розчин оральний, потрібно приймати після їди. Дозу слід відмірювати шприцом для препаратів для перорального застосування або за допомогою мірного ковпачка, який додається в комплекті з препаратом.

Спосіб вимірювання дози за допомогою шприца.

1. Відкрутити безпечний для дітей ковпачок, притиснувши його вниз та повертаючи вліво.
2. Вставити перфоровану пробку, що входить до комплекту, в шийку флакона. Якщо не вдається повністю вставити пробку, можна надіти ковпачок та закрутити його. Пробка є засобом для приєднання шприца до флакона, вона повинна залишатися вставленою у шийку флакона.
3. Вставити шприц в отвір пробки. Поршень слід наскільки можливо далеко засунути у шприц.
4. Обережно перевернути догори дном флакон разом зі шприцом, потягнути поршень до позначки, що відповідає потрібній кількості мілілітрів (мл). Якщо у розчині, що потрапив у шприц, є бульбашки, слід натиснути на поршень, щоб звільнити шприц, та повільно набрати розчин знову. Якщо для прийому призначено більше 5 мл, шприц слід наповнювати декілька разів.
5. Перевернути флакон догори шийкою та витягнути шприц із перфорованої пробки.
6. Розчином можна напоїти дитину безпосередньо зі шприца або попередньо вилити розчин зі шприца в ложку. Якщо дитина отримує розчин безпосередньо зі шприца, її слід посадити рівно. Розчин зі шприца слід випускати повільно, спрямовуючи його на внутрішню поверхню щоки таким чином, щоб дитина ним не захлинулась.

Після використання шприц необхідно промити чистою водою.

Не слід приймати засіб АЦЦ®, розчин оральний, довше 4–5 днів без консультації з лікарем. АЦЦ®, розчин оральний, слід приймати після їди.

Препарат призначати дітям віком від 1 року.

Застосовувати дітям віком від 2 років. Оскільки належні дані щодо режиму дозування для новонароджених відсутні, АЦЦ®, розчин оральний, таким пацієнтам можна застосовувати винятково після консультації з лікарем.

Повідомлялося про випадки передозування при тривалому застосуванні (більше 4 тижнів) та/або прийомі надмірних доз препаратів солодки з такими симптомами, як затримка рідини, гіпокаліємія, гіпертонія, порушення серцевого ритму, гіпертонічна енцефалопатія.

Можливе посилення побічних ефектів.

Лікування: симптоматичне.

Немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну, призначених для прийому внутрішньо. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на день протягом трьох місяців без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/день переносилися без жодних симптомів інтоксикації.

Симптоми. Передозування може проявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими якнудота, блювання і діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Лікування.Специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеїном немає, терапія симптоматична.

При індивідуальній підвищеній чутливості можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи висипання, свербіж, гіперемію шкіри, набряки.

Тривале застосування препаратів солодки у надмірних дозах може спричинити порушення водно-електролітного балансу і призвести до утворення набряків, розвитку гіпокаліємії; в окремих випадках можливі підвищення артеріального тиску, гіпокаліємічна міопатія та міоглобінурія.

У разі виникнення будь-яких небажаних явищ пацієнту необхідно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря!

Для опису частоти побічних ефектів використовують таку класифікацію: дуже часто (⩾1/10), часто (⩾1/100, < 1/10), нечасто (⩾ 1/1000, < 1/100), рідко (⩾1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

З боку серцево-судинної системи: нечасто – тахікардія, артеріальна гіпотензія.

З боку нервової системи: нечасто – головний біль.

З боку шкіри: нечасто – алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висипи, ангіоневротичний набряк).

З боку органів слуху: нечасто – дзвін у вухах.

З боку дихальної системи: рідко – диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з бронхіальною астмою), ринорея.

З боку травного тракту: нечасто – печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.

Загальні розлади: нечасто – гарячка.

Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса-Джонсона і Лайєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що частіше за все були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомлялося про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть анафілактичний шок.

2 роки. Після першого розкриття упаковки препарат можна застосовувати протягом 6 місяців при температурі зберігання не вище 25 °С.

Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

2 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розкриття упаковки розчин зберігати при температурі не вище 25 °С не більше 18 днів.

По 100 мл або по 200 мл у флаконі, по 1 флакону з ложкою дозувальною в пачці.

По 100 мл у банці; по 1 банці з ложкою дозувальною в пачці.

Розчин оральний 20 мг/мл у флаконах по 100 або по 200 мл; по 1 флакону у комплекті з мірним ковпачком та/або мірним аплікатором (шприцем) у картонній коробці.

Без рецепта.

Без рецепта.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Салютас Фарма ГмбХ (випуск серії).

Фарма Вернігероде ГмбХ (виробництво «bulk», первинне та вторинне пакування, тестування).

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.

Отто-вон-Гюріке-Алеє 1, 39179, Барлебен, Німеччина.

Дорнбергсвег 35, Д-38855 Вернігероде, Німеччина.